Це сучасний бенд, який відійшов від класичного розуміння репертуару військового оркестру, виконує авторські пісні учасників колективу та кавер-версії хітів інших виконавців, гуртів та оркестрів. Кореспонденти «Голосу України» насолодилися драйвовим виступом команди разом зі студентами та викладачами Київського професійного коледжу автотранспортних технологій. Глядачі із завдоволенням аплодували і підспівували артистам у пікселі, не забуваючи зафіксувати цю чудову мить на телефон.
— Дуже сподобався концерт. Енергетика, їхній настрій, музика. Гарно й гармонійно рухаються. А найголовніше — українська пісня! Все таке наше, рідне, тепле, — каже одна зі студенток, Настя, просить сфотографувати її на згадку із солістами оркестру.
Більшість текстів для колективу написав начальник оркестру, молодший лейтенант, диригент Олександр Корольов. «А музику створюємо спільно, — розповідає він. — Сідаємо у наше військово-сімейне коло і нанизуємо ідеї, тож це колективна творчість». Пісні «Герой — Херсон», «Незламні герої» давно здобули популярність.
Вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, до репертуару додали пісню Юрія Юрченка на слова загиблого поета Максима Кривцова «Жовтий скотч»:
Весь світ у ранах —
я візьму цей жовтий скотч,
Я знаю, тут у поміч — лише жовтий скотч,
Так вабить декольте цієї дивної весни,
Ми всі пішли на схід, бо хто, якщо не ми.
«Майже сорок відсотків артистів оркестру — учасники бойових дій, це з 2014 року. Наш барабанщик був на нулі вже у 2022-му», — нагадує Олександр Корольов. Нині усі учасники оркестру поєднують творчість зі службою в ЗСУ. Один із музикантів після початку повномасштабного вторгнення рф залишив колектив. «Пішов у третій батальйон 93-ї бригади вокаліст оркестру й піаніст В’ячеслав Кошман, — розповідає Олександр Корольов. — Сказав: «Я потрібен там».
Репертуар завжди підлаштовують під аудиторію. «Інколи він з ненормативною лексикою, — зізнається Олександр, — але завжди підбадьорливий. Це треба кожному, а передусім військовослужбовцям, які воюють на передовій. Морально-психологічна підтримка надзвичайно важлива».
Служить у ЗСУ і батько одного із солістів оркестру Олександра Біденка. Його щемлива пісня «До мами», написана на 8-й день повномасштабного вторгнення, здобула велику популярність, а її автор отримав подяку від міністра оброни Рустема Умєрова.
«Це пісня-лист до найріднішої людини від солдата, який розуміє, що вже не повернеться з бою. І текст, і музика — мої, — розповідає Олександр. — У мене батько військовий, з 2016 року воює. Вдома не буває взагалі, а тут ще і я пішов. Важко, але мама нас підтримує. Ми потрібні тут».
Колись Олександр був цивільною людиною, учасником багатьох вокальних конкурсів, зокрема «X-фактор», а тепер, як і тато, одягнув військову форму. Між чергуваннями разом з оркестром їздить з концертами підтримувати бойовий дух бійців.
«Виступаємо і в прифронтових, і в тилових районах. Прагнемо щось цікаве заспівати і дітям, і студентам. Щоб вони розуміли, чому ця війна у нас триває більш як 300 років, чому росія знищувала нашу культуру, нашу мову. І що нині триває бій передусім за право бути українцями. Нагадати, що пісня — це частина нашої ідентичності».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
