— Лесь Курбас часто повторював, що театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. То була його візія. Візія людини, яка випередила свій час і мистецтвом мужньо протистояла тоталітарній системі. Радянська влада боялася Курбасового «світла совісті», його «розумного арлекіна», що правдою будив людей і змушував думати, — так відкрив читання керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради Олег Сиротюк.
«Людина-театр» стала небезпечною для системи, і система знищила її, розстрілявши в Сандармосі за «націоналізм» та «контрреволюційність». «Я страждаю за те, що люблю українську націю, українську культуру, мистецтво», — писав Курбас. За іронією долі він загинув від кулі ката, хоч пів життя носив кулю біля серця — ще 26-річним сам вистрілив собі в груди через нещасливе кохання.
Про загибель Курбаса (1937 р.) його дружина Валентина Чистякова дізналася через багато років. У 1961-му вона отримала листа зі свідоцтвом про його смерть (нібито 15 листопада 1942 р. Причиною значився крововилив у мозок.
— Фізичної смерті Курбаса московитам видалося мало, — додав Олег Сиротюк. — Його ім’я як ворога народу, який нібито брав участь в Українській військовій організації та хотів убити другого секретаря цк кп(б) Постишева, всіляко намагалися осквернити й стерти. Не вийшло. Учні продовжили справу вчителя, який жив Україною.
Пам’ять про засновника унікального «Березоля» та першого стаціонарного українського професійного театру «Тернопільські театральні вечори» береже обласний комунальний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса, що в Старому Скалаті на Підволочищині. Саме там мешкав дідусь драматурга. Під час читань віртуальну екскурсію стежками дитинства, юності, творчості режисера-реформатора провела очільниця музею-садиби Оксана Ковцун.
А наукова співробітниця установи Соломія Дупля презентувала присутнім виставку «Лесь Курбас — новатор і реформатор українського театру».
Багато цікавого можна було дізнатися про видатного українського митця. Маловідомі факти про долю геніального актора, який знав десять мов і був гордістю сцени, повідала екскурсовод обласного краєзнавчого музею Тетяна Штокайло. Про цікавинки особистої бібліотеки Леся Курбаса у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею розповіла завідувачка сектору фондів музею Світлана Ковальчук, а завідувач науково-методичного відділу музею Степан Костюк зупинився на філокартії, присвяченій видатному теоретику театру.
«Лесь Курбас під грифом «секретно» — такою була тема доповіді Людмили Бочарової. У ній старша наукова співробітниця відділу природи обласного краєзнавчого музею вперше представила документи — відповідь кдб Карельської АРСР на запит Тернопільського обласного краєзнавчого музею у 1989 році.
Про творчий тандем Курбаса й Куліша та п’єси, що досі йдуть на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка, оповів народний артист України, професор інституту мистецтв кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка В’ячеслав Хім’як.
«Тисячу разів доцільніше дряпатися на Говерлу і зриватися з неї, доцільніше потовктися при цьому як слід, але таки видряпатися на неї, ніж повзати на низах», — казав Лесь Курбас. За 50 років він підкорив не одну мистецьку «Говерлу», назавжди змінивши український театр.
Фото з відкритих джерел.
