Парламентарії також ухвалили ряд рішень, знакових для України, зокрема, Асамблея ухвалила важливу резолюцію щодо безпеки морів та океанів як складника права людини на чисте довкілля.

Із доповіддю по резолюції «На шляху до стратегій Ради Європи щодо здорових морів та океанів для протидії кліматичній кризі» виступила авторка резолюції, членкиня української делегації Юлія Овчинникова. Резолюцію проголосовано 68 голосами «за».

Як повідомила Юлія Овчинникова, у документі йдеться про заклик ухвалити Екологічний договір для України, звертається увага на проблеми Чорного та Азовського морів, у зв’язку з війною росії проти України, та міститься рекомендація взяти до уваги пропозиції Робочої групи високого рівня з питань екологічних наслідків війни, викладені у звіті «Екологічний договір для України. Зелене майбутнє: рекомендації щодо відповідальності та відновлення».

Резолюція закликає координувати діяльність із державами-союзниками, які виходять до Чорного моря, із метою збирати та аналізувати інформацію про міни й боєприпаси, що не вибухнули у Чорному морі, рівень забруднення води та інші наслідки війни для тваринного й морського життя та біорізноманіття. Також документ пропонує створити постійно чинний орган для регулярного звітування про екологічні наслідки війни та передачі цієї інформації Чорноморській комісії й іншим міжнародним інституціям разом із рекомендаціями щодо усунення цієї шкоди та запобігання її подальшому заподіянню.

«Важливо наголосити, що Екологічний договір є складником Формули миру Президента України Володимира Зеленського, а ця резолюція є черговим свідченням її підтримки з боку наших іноземних партнерів», — акцентувала Юлія Овчинникова.

Вона також зауважила, що тема охорони морів та океанів порушує багато інших, які стосуються, зокрема, вилову риби, видобутку ресурсів у морях та океанах, прав осіб, які працюють у морському судноплавстві, тощо.

У тексті наголошується, що, попри важливість морів та океанів для людства, вони постійно потерпають від забруднення, зростання температури, втрати біорізноманіття.

Резолюція наголошує на ролі країн-членів Ради Європи у досягненні цілі 14 сталого розвитку ООН та містить заклики:

— розвивати міжнародні інструменти, зокрема, прискорити процес підписання та ратифікації угоди про захист Світового океану ООН від 5 березня 2023 року;

— удосконалювати національне законодавство з метою ефективного запобігання знищенню біорізноманіття та боротьби із забрудненням морів та океанів, а також визнання злочину екоциду;

— створити морські охоронювані зони;

— посилити співпрацю з Міжнародною морською організацією (ММО).

«Ця резолюція є важливим кроком до захисту права людини на безпечне довкілля, захисту морів та океанів, а також збереження водного різноманіття. Робота над доповіддю тривала понад 2,5 року. Я хочу висловити слова щирої вдячності всім, хто допомагав у підготовці цієї доповіді, консультував і надав рекомендації», — підкреслила доповідачка.

«Право на безпечне довкілля — це не просто прагнення, а фундаментальне право людини. І воно має бути забезпечене. Сьогодні ми досягли значного прогресу на цьому шляху», — також зазначила представниця України Євгенія Кравчук.

Вона, зокрема, розповіла, що голова французької делегації у ПАРЄ Бертран Буйі повідомив про звернення 52 членів Парламенту Франції до Конгресу США із закликом на підтримку додаткового пакету допомоги Україні.

Парламентарії зазначили, що підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України означає не лише допомогу нашому вільному народові, але й захист міжнародного права та безпеки для всіх.

Лист нагадує, що 16 лютого 2024 року наші держави вирішили посилити довгострокове двостороннє співробітництво у сфері безпеки шляхом підписання відповідної Угоди, яка передбачає, що Франція надасть три мільярди євро додаткової підтримки цього року.

«Понад два роки українці демонструють світові обличчя стійкої та витривалої нації. Їхня мужність і гідність викликають нашу повагу й захоплення. Тож  будьмо гідними їхньої відваги», — йдеться у документі.

«Дякуємо французьким колегам за сильний прояв нашої єдності! Дуже важливо мати консолідовану позицію Європи, щоби supplementary bill щодо допомоги України нарешті був проголосований!» — наголосила Євгенія Кравчук.

Також Євгенія Кравчук зареєструвала пропозицію для резолюції ПАРЄ «Усунення гендерних стереотипів у медіа». Документ уже з’явився на сайті Асамблеї: https://pace.coe.int/en/files/33512/html.
У ньому, зокрема, закцентовано, що «настав час для Асамблеї вжити подальших заходів для боротьби із цими шкідливими явищами у ЗМІ та соціальних мережах. Усуваючи основні причини гендерної нерівності та сприяючи позитивному уявленню чоловіків і жінок, ми можемо створити більш інклюзивне та справедливе суспільство». Авторка резолюції висловила сподівання на схвалення зазначеної пропозиції Бюро ПАРЄ й Комітетом із рівності і недискримінації.

ПАРЄ ухвалила резолюцію про необхідність протистояти тоталітарному режиму путіна та його війні проти демократії. Як повідомила парламентарка Лариса Білозір, вже вийшов оновлений текст Резолюції із врахованими правками української делегації.

«Хочу віддячити колегам у ПАРЄ, із якими було зроблено вагомий внесок у розробку цієї важливої резолюції! Такі рішення мають надзвичайне значення для українців і дають сигнал Європі, що путін — НЕ ЄДИНИЙ винуватець агресивної війни проти України», — наголосила Лариса Білозір.

Народна депутатка України Олена Мошенець повідомила, що Асамблея розглянула проект Рамкової конвенції про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права.

Вона, зокрема, зазначила, що Україна вже використовує технології ШІ для моніторингу державних закупівель (DOZORRO), що вже зекономило мільйони гривень платників податків, а НАЗК розглядає можливість використання ШІ для перевірки декларацій, водночас НАБУ планує застосовувати технологію для розслідування кримінальних справ.

«Штучний інтелект — невід’ємна частина сучасного світу, маємо забезпечити можливості для його доброчесного використання», — зазначила парламентарка.

Окрім того, у ПАРЄ відбулося спільне засідання Комітету із соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку та слухання: «Жертви насильницьких зникнень: як росія захоплює українських цивільних осіб та порушує міжнародне право», організовані українською парламентською делегацією за підтримки постійного представництва України у Раді Європи.

Зворушливі історії сильних жінок — Люсьєни Зіновкіної та Тетяни Орлової — що борються за визволення своїх чоловіків, яких незаконно утримує рф, не залишили байдужими нікого.

«Тетяна й сама пережила викрадення росіянами та з власного досвіду знає, яких тортур та нелюдських умов доводиться зазнавати українцям. Люсьєна та Тетяна звернулися до міжнародної спільноти з головним меседжем: почути їхні голоси та розказати всьому світу про те, як росія затримує та судить людей лише за те, що вони українці», — зазначила організаторка заходу, членкиня делегації Олена Хоменко.

Представники громадянського суспільства та українських державних органів — Офісу Омбудсмана України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Центру прав людини — розповіли про виклики, з якими стикається Україна у спробах повернути наших громадян додому.

Українські парламентарії, зокрема, закликали колег-делегатів країн—членів Ради Європи допомогти Україні повернути цивільних заручників, зокрема, через такі заходи, як:

- посилення тиску на рф: через санкції, зокрема, й персональні, конфіскацію російських активів, які мають бути спрямовані на компенсацію збитків та шкоди українським громадянам;
заклики до міжнародних організацій, таких як МКЧХ та Управління Верховного комісара ООН з прав людини, виконувати свої мандати з моніторингу місць утримання українських військовополонених та цивільних осіб;

- сприяння діяльності Міжнародного кримінального суду та застосування принципу універсальної юрисдикції для документування та розслідування воєнних злочинів;
підтримка та сприяння створенню Спеціального трибуналу за злочин агресії рф проти України;
долучення до Міжнародної платформи за звільнення незаконно утримуваних російською федерацією цивільних осіб з метою об’єднання та координації зусиль.

«Повернення всіх викрадених українців додому є частиною Формули миру Президента Зеленського та найсильнішим бажанням для кожного з нас. Будемо боротися заради тих громадян, хто сьогодні в полоні, заради тих, хто чекає на них вдома, та заради тих, хто, на жаль, вже ніколи не повернеться. Це боротьба за справедливість та за наше майбутнє», — наголосила Олена Хоменко.

Знаковим також став виступ Президента ПАРЄ Теодороса Руссопулоса, який заявив про необхідність збирати докази рашистських злочинів і встановлювати справедливість.

«Україна бореться за кожного поневоленого громадянина. Ми повернемо усіх, кого вивезла, депортувала росія. Тут важлива підтримка світу, і у нас вона є», — підкреслила, зі свого боку, парламентарка Ірина Констанкевич.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.