«Причиною суттєвої частки порушень законодавства про локалізацію є шахрайство в Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації», — зауважує заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, за ініціативою якого аналітичний центр CMD Ukraine продовжує щомісяця аналізувати кожен тендер, який підпадає під вимоги локалізації.
У згаданий Перелік недобросовісні постачальники вносять нелокалізовані товари і в подальшому беруть участь у публічних закупівлях та завдають пряму шкоду державі, а тому потреба в очищенні Переліку товарів з локалізацією від шахраїв давно настала.
«Уряду давно пора запровадити відповідні механізми і виключити шахраїв із Переліку, — зазначає парламентарій.
А поки цього не сталось, ці псевдолокалізовані товари купують замовники, які роблять вигляд, що з локалізацією все гаразд. Чи можна припустити, що жодному з учасників цього ланцюга невідомо про те, що відбувається шахрайство? Навряд.
Звичайно, підробити документи — простіше і вигідніше, ніж збудувати завод і налагодити бодай невелику, але реальну локалізацію. Цікаво, скільки часу потрібно для появи механізму виключення шахраїв з Переліку? Скоро вже два роки буде.
Загалом із різними порушеннями законодавства про локалізацію відбулось 26 відсотків тендерів. Це менше, ніж у минулі місяці, але все ще багато.
Кожна закупівля, в якій український виробник не отримав замовлення, — це втрата податків державного бюджету, з яких фінансуються потреби Збройних Сил України. Адже до 40 відсотків витрат державних замовників на закупівлю продукції українського машинобудування згодом повертається у бюджети різних рівнів».
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
