Вона сприяє створенню високооплачуваних робочих місць
Як і очікувалося, осінь загострила проблеми з недореформованою системою державних фінансів щойно вплив зовнішніх негараздів і боргового навантаження почав посилюватися. Поза тим, доки уряд виявляє волю до інституційних реформ, узгоджених з європейськими стандартами, доти перспективи української економіки не поблякнуть.
Показово, що валовий внутрішній продукт у першому півріччі знижувався на тлі задовільного споживчого попиту. За даними Департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі, якщо у другому кварталі в країнах Євросоюзу споживчий попит збільшився на 0,2 відсотка, то в Україні — на 5,5. Ставка на позитивний тренд внутрішнього споживчого попиту безпрограшна. З одного боку, його пристойний рівень безпосередньо компенсує вплив зовнішніх негативних тенденцій на економіку, а з другого — опосередковано мобілізує владу дбати про зростання купівельної спроможності українців. А вона здебільшого залежить від заробітної плати, рівень якої значно поступається європейському. І все-таки...
Позитивна динаміка доводить, що порівняно з 2009 роком середньомісячна заробітна плата зросла на 69 відсотків. А прирости реальної заробітної плати становили: у 2010-му — 10,2 відсотка, у 2011-му — 14,4, за перше півріччя 2013 року (за стагнаційних процесів у промисловості) — на 9,6 відсотка. У вересні-жовтні тенденція до зростання середньої заробітної плати загальмувала. Дається взнаки піковий період розрахунків за боргами. Разом з тим за 10 місяців цього року фактичний показник бюджетних надходжень перевищує минулорічний (75,3 відсотка проти 73,1), значно інтенсивніше, ніж торік, відшкодовується ПДВ. Тож це дає добрі передумови для своєчасних виплат соціальних допомог, заробітних плат і пенсій.
Цікава деталь: кількість пенсіонерів, які отримують пенсії нижчі за 1000 гривень, три роки поспіль неухильно скорочується.
Якщо Україна цього місяця підпише з Євросоюзом Угоду про асоціацію, то можна очікувати на стале зростання заробітних плат у недалекому майбутньому. Дякуючи зростанню внутрішнього споживчого попиту, активізації зовнішньої торгівлі. Але вирішальною передумовою для цього має стати зростання товарного виробництва, зумовлене суттєвим поліпшенням інвестиційного клімату, якісно новим завантаженням промислових потужностей і створенням нових робочих місць. Нам необхідна інша, значно продуктивніша економіка для того, щоб ми мали європейський рівень зарплат. Структурна модернізація для забезпечення матеріальних та духовних благ конкретної людини — це єдиний шлях, який відкриває нам Угода з Євросоюзом. Непростий шлях, бо доведеться переглядати чимало стереотипів, які стали священними коровами у валютно-грошовій і бюджетній політиці, орієнтованій на експорт сировини, непохитність платіжних балансів і валютного курсу. Довготривалий шлях, оскільки реалізація намірів потребуватиме багатомільярдних капіталовкладень, нових підходів до розподілу ресурсів і державного управління, консолідованих зусиль усього суспільства, а не окремих політичних сил, на боротьбу за європейський рівень заробітних плат. Цікавий і правильний шлях, оскільки той, хто його вже здолав, живе краще, заможніше, безпечніше за нас.
Про вигоди від підписання Угоди України з ЄС сказано вже так багато, що, здається, й додати нічого. Неоднозначність оцінок експертів, політиків, дипломатів цілком зрозуміла. Найменше при цьому говорять про ціну грошей, яку формує безліч економічних чинників і яка є свого роду індикатором ризиків для компаній і країни загалом. Не дивно, що так сильно наша ціна грошей і ставки за кредитами відрізняються від європейських. Які зміни очікують на наш кредитний ринок після підписання Угоди про асоціацію з ЄС?
ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА
Заступник правління ПАТ «КБ «Південкомбанк» Олександр КОРОБКО:
«За останніми даними, в Єврозоні зареєстровано падіння обсягів кредитування на 2 відсотки в річному вимірі. Деінде, як, скажімо, в Іспанії, цей показник — 5 відсотків. Тож зростання кредитування в Україні за рахунок країн ЄС найближчим часом не передбачається. Поза тим, наш ринок доволі перспективний, з огляду на залучення населення до банківських послуг і високі ставки депозитів для підприємств. У світі нині підприємства схиляються до того, щоб значний капітал не інвестувати, а розміщувати на депозитах. Тому навіть попри девальваційні ризики наші процентні ставки за вкладами становлять для іноземних компаній неабиякий інтерес. Отже, надруковані в Єврозоні гроші рано чи пізно можуть прийти в Україну в різних формах.
