Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у засіданні круглого столу на тему: «Перспективи реалізації реформи МСЕК на 2024 рік», організованого громадською спілкою «Ліга Сильних» в ІА «Укрінформ».

Під час обговорення плану реформи медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та проблем, які наразі існують в цьому процесі, учасники засідання звертали увагу на перспективи цифровізації системи МСЕК як гарантії прозорості отримання відповідної послуги громадянами. Наголошувалося також на необхідності створення механізму оскарження висновків МСЕК та впровадження контролю за процесом проведення медико-соціальної експертизи.

На початку свого виступу Голова Комітету Галина Третьякова подякувала усім експертам, громадянському суспільству, зокрема, ГО «Ліга сильних», представникам Реанімаційного Пакету Реформ, БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства», УСПГС за допомогу у впровадженні державою відповідних реформ. «Я абсолютно впевнена, що без представників громадянського суспільства ми нічого досягнути не зможемо. Саме think tank, експерти, громадянське суспільство є тими, хто активно «пушить» реформу перетворення МСЕК на цивілізовану структуру», — зауважила пані Третьякова.

Очільниця Комітету зупинилася на основній цілі, яку ставить перед собою Комітет під час законотворчої роботи по зміні системи МСЕК, а саме на економічній незалежності людини, яка втратила функціональність. В цьому контексті, за її словами, важливою є не лише розбудова потужної системи компенсації за заподіяну шкоду життю та здоров’ю людини (за рахунок винної в нанесенні такої шкоди особи), а і створення адаптованих просторів (в першу чергу особистого, трудового та громадського) під потреби людини, яка втратила функціональність. «Потрібно розуміти, що в багатьох процесах є той, хто не зробив достатньо. Не зробив достатньо в охороні праці, в транспортному русі, в будівлях, будівельному обладнані тощо, що призвело до нанесення шкоди людині. В першу чергу я кажу про роботодавців, які мають створювати безпечні та нешкідливі умови праці, — зазначила Голова Комітету. — Водночас має бути збережена економічна незалежність людини після втрати функціональності. Людина має продовжувати жити максимально повноцінним життям. Ми маємо зробити все для цього».

Очільниця Комітету зауважила, що особа, винна в нанесенні шкоди життю та здоров’ю, має не лише компенсувати потерпілій стороні втрачений дохід, але і переоблаштувати особистий та трудовий простір людині, яка втратила функціональність. «Це потрібно впроваджувати. І це справа не тільки нашого Комітету, але і Комітету з питань правової політики, юридичної спільноти, адвокатської спільноти, яка захищає людей в таких випадках», — упевнена Галина Третьякова.

Голова Комітету окремо зупинилася на питанні створення безбар’єрних просторів в Україні в інтересах та відповідно до потреб громадян, які втратили функціональність, але продовжують вести побут (купівля товарів, сплата комунальних послуг, пересування в громадському транспорті, отримання державних послуг), працювати та розвиватися.

Галина Третьякова повідомила, що Комітет працює над стратегією змін наступних просторів:

- особистий простір (наприклад, пристосування житла під потреби людини, яка втратила функціональність). Відповідальною за організацію такого простору в першу чергу повинна бути «винна особа» (особа, яка завдала шкоду людині) та держава, яка має створити систему захисту прав потерпілих осіб;

- трудовий простір. У цьому контексті, за словами Галини Третьякової, мають бути створені ергономічні робочі місця, пристосовані до потреб працівників, які втратили функціональність. «Для того, щоб людина була економічно незалежна, вона має бути включена в трудове життя. Мінекономіки має зробити конкретні стандарти обладнання робочого місця. Наразі, наприклад, вже працює механізм субсидування створення «розумних» робочих місць роботодавцем. Роботодавець може організувати таке робоче місце і просити від держави компенсацію», — розповіла пані Третьякова. Очільниця Комітету нагадала про рекомендований Комітетом Верховній Раді України до ухвалення у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д, який передбачає суттєве збільшення можливостей для осіб з інвалідністю на ринку праці. Законопроект, серед іншого, передбачає вибір для роботодавців: або працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце, або сплатити цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Кошти відповідного внеску мають використовуватися виключно на компенсацію роботодавцям за облаштування таких «розумних» робочих місць. Також проект Закону містить норму про можливість забезпечення особи з інвалідністю на робочому місці (за потреби) соціальним супроводом, персональним асистентом, перекладом жестовою мовою тощо.

- громадський простір. Очільниця Комітету нагадала, що в Україні діє Рада безбар’єрності, утворена з метою створення безбар’єрного простору в Україні, в засіданнях якої незмінно бере участь Перша леді України Олена Зеленська.

«Зміни в цьому просторі не відбуваються миттєво. Переобладнання громадського простору — це колосальне переобладнання, яке потребує колосальних сум фінансування. Ці суми мають бути забюджетовані, щоб весь простір був friendly для людини з втраченим функціоналом, — зазначила Галина Третьякова. — Втрачений функціонал може бути різним. І це має враховуватися при переобладнанні громадського простору. Ми маємо почати розмовляти мовою не «втраченого функціоналу», а мовою потенціалу людини, мовою «актуального функціоналу» кожного і кожної. Який ми всі можемо вкласти у розбудову країни».

Завершуючи свій виступ, Голова Комітету звернула увагу на європейську практику створення товарів з врахуванням потреб громадян, які втратили функціональність. «В Європі існують директиви, відповідно до яких виробники споживчих товарів мають підлаштовувати певну кількість товару під потреби людини, яка втратила функціональність. Наприклад, виробник автівок має створити відповідну кількість автівок, які підлаштовані під людей, які втратили верхні або нижні кінцівки, — розповіла Галина Третьякова. — Це може бути четвертим простором, над розбудовою якого нам потрібно думати — простором споживчих товарів».

Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.