Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова та заступник Голови Комітету Вадим Струневич взяли участь у Форумі «Демографічне майбутнє України: Стратегія стійкості та відновлення», організованому Міністерством соціальної політики України, UNFPA та ГО «UA Experts».
Захід об’єднав 150 учасників, зокрема, політиків, експертів, лідерів думок, практиків, представників громадянського суспільства та медіа з різних галузей для обговорення ключових пропозицій Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, розробленої Мінсоцполітики на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік.
Форум став визначною подією на шляху досягнення демо-графічної стійкості в Україні та здатності держави реагувати на демографічні виклики, які виникають, зокрема, через широкомасштабне воєнне вторгнення росії на територію нашої держави.
Голова Комітету Галина Третьякова виступила в рамках першої Панелі «Як побудувати крану, в якій хочеться жити. Як зробити Україну стійкою на тлі демографічних змін». Маючи великий досвід виховання
4 дітей та 5 онуків, очільниця Комітету поділилися з учасниками Форуму такою думкою: основне в демографічній політиці та народжуваності — не боятися невизначеності. «Життя завжди невизначене. Воно було, є та буде невизначеним. Ці невизначеності цивілізація почала більше усвідомлювати.
І чим більше ми усвідомлюємо і боїмося майбутніх невизначеностей, тим менше ми приймаємо рішення про народження наших спадкоємців, яких боїмося наразити на ці невизначеності», — сказала пані Третьякова. Водночас життя триває, і держава має піклуватися як про власну стабільність та розвиток, так і про розвиток людського капіталу країни, добробут громадян у власній державі.
У своєму виступі очільниця Комітету зупинилася на трьох основних напрямках роботи Верховної Ради України в контексті демографічного розвитку країни.
1. Трудове право. За словами Галини Третьякової, Україна має велику перевагу в наявності значної кількості постіндустріальних робочих місць.
«Якщо вся цивілізація залишається в регулюванні індустріальних робочих місць, де зовсім інші трудові конфлікти, то ми на сьогоднішній день маємо більше ніж 30% постіндустріальних робочих місць. Це, зокрема, робочі місця з дистанційною зайнятістю», — зауважила Голова Комітету.
Пані Третьякова нагадала про соціологічні дослідження агенцій з працевлаштування, які констатували, що близько 32% українців працюють дистанційно, віддаючи перевагу гнучкому графіку виконання завдань, економії часу, проведеного в дорозі на роботу, балансу між роботою та особистим життям. У широкому опитуванні Комітету щодо практики застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» взяло участь більше 66,5 тисячі осіб, з яких 65 372 особи — працівники та 1 274 особи — роботодавці. Прийняття парламентом цього закону дозволило забезпечити ефективну роботу підприємств та організацій не лише під час пандемії COVID-19, а й під час війни росії проти нашої держави.
Водночас Голова Комітету наголосила на тому, що в процесі розвитку трудового права потрібно тримати фокус уваги, зокрема, на жіночій зайнятості та професійній реалізації жінки (в тому числі в процесі дистанційної зайнятості та здійсненні домашньої праці). При цьому Галина Третьякова звернула увагу на велику роль жінки в догляді за паліативними хворими, за людьми похилого віку. В цьому контексті жінка потребує захисту своїх прав.
«Мені дуже не хочеться, щоб в гонитві за демографічними сплесками ми втратили права жінок, які ми отримали під час тих цивілізаційних надбань, які є в Україні, а також права дорослих людей, які хочуть розвиватися саме в контексті людського капіталу, — сказала пані Третьякова. — Якщо ми витрачаємо багато часу, наприклад, на наших спадкоємців, ми не завжди маємо час на розвиток дорослої особистості. І це вибір кожної людини, яким шляхом йти».
Окремо порушувалося питання щодо доцільності зменшення літніх шкільних канікул з трьох місяців до одного — півтора, що може стати вагомою підтримкою для працюючих батьків. Звісно, при впровадженні цих змін потрібно обов’язково враховувати інтереси як освітян, так і самої дитини.
2. Інфраструктура. Голова Комітету наголосила на важливості розбудови в Україні інфраструктури закладів раннього розвитку та піклування для дітей молодшого віку (дитячі кімнати та сучасні садочки, можливість швидко замовити послуги бебісіттера), а також створенні громадського середовища, friendly до матері з дитиною/дітьми, родини з великою кількістю дітей. Розбудова такої системи сприятиме як демографічному розвитку країни, так і економічній незалежності матері та батька.
3. Розвиток домогосподарства та реформа ПДФО. Очільниця Комітету висловила впевненість в тому, що домогосподарство (домоекономіка) є основою економіки країни. А тому по-
трібно створити можливості для кожного домогосподарства вільно займатися економічною діяльністю (без реєстрації фізичної особи — підприємця за умови, зокрема, подання річної податкової декларації домогосподарства).
«На підставі цієї декларації домогосподарство зможе повернути переплачені податки на кожного утриманця в кінці року. Навіщо ми забираємо у годувальників податки, які потім повертаємо через надання державних допомог? Не потрібно говорити мовою великих корпорацій. Ми повинні говорити мовою родини/домогосподарства, — зазначила Галина Третьякова. — На кожну дитину, яку забезпечує родина, повинні повертатися податки. Хочу, щоб ми нарешті перестали бути країною, де бідний годує своїми податками бідного. Така реформа має відбутися».
Голова Комітету додала, що Мінекономіки наразі не має виваженої стратегії економічного зростання домогосподарства. Крім того, на думку пані Третьякової, діюча система оподаткування доходів фізичних осіб не враховує обставини життя годувальника і його родини та заважає людині забезпечити власну економічну самостійність і незалежність.
Коментуючи питання впровадження державою складних реформ, Голова Комітету Галина Третьякова зазначила: «Якщо політик ставить за мету збереження державності та добробуту людей, він робить для цього кроки, іноді непопулярні. Тоді він зберігає країну. Той, хто хоче подобатися людям і бути популістом, той, звісно, країну не збереже».
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото rada.gov.ua.