Він зауважив, що питання доступу журналістів до якіснішого висвітлення роботи Верховної Ради України стало одним із пріоритетів Комітету від початку його каденції як Голови Комітету.
«Одразу стало зрозуміло, що потрібно якісніше пропрацьовувати аспект висвітлення роботи Парламенту журналістами, оскільки триває дискусія щодо ефективності та якості роботи. І я надзвичайно вдячний керівництву Верховної Ради України та Апарату, які стали союзниками в переконуванні наших спеціальних служб і служб охорони (щодо вирішення цього питання. — Ред.)», — зазначив Ярослав Юрчишин.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зупинився, зокрема, на тому, що сьогодні вже настав час важливих змін у зазначеному питанні. Але в основі того, як ці зміни будуть відбуватися, має бути «професійна дискусія. Не політична, а державницька дискусія, де повинні бути забезпечені всі підходи».
Зі свого боку, Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний наголосив, що у порушеному питанні пріоритетне значення має безпековий аспект для журналістів, оскільки Парламент має досить обмежену кількість місць в укриттях. І Апарат, за його словами, активно напрацьовує варіанти вирішення цієї проблеми.
Також він нагадав, що нещодавно відбулася зустріч із представниками медіа, під час якої обговорили можливість «повернення до тієї практики, яка була під час COVID-19, де за один раз, як буде пленарне засідання, можуть перебувати 20-30 представників засобів масової інформації».
Зі свого боку, народна депутатка України Ірина Геращенко також подякувала організаторам круглого столу за порушення важливого питання висвітлення діяльності Парламенту. За її словами, воно має бути вирішене, щоби показати з перших уст роботу Верховної Ради України, де відбувається «важливий процес — і це відрізняє завжди Україну від росії».
Народний депутат України Дмитро Разумков, зокрема, наголосив на важливості порушеної теми та подякував Комітету за активність у цьому напрямі. Окремо парламентарій зупинився на важливості збалансованого представництва всіх медіа у Парламенті, «дійсно за рейтингом їхньої впізнаваності та читабельності й впливу на уми та сприйняття людей в Україні та за її межами»: «Це має бути представництво українських ЗМІ та ЗМІ, які будуть представляти іноземні видання для того, щоби доносити позицію Парламенту».
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко привітав подібну відкритість Парламенту, особливо напередодні Всесвітнього дня свободи слова. Він, зокрема, зауважив, що раніше питання акредитації було не до кінця врегульованим, чим користувалися багато сторонніх осіб як каналом доступу до Парламенту. «Ми готові, як професійна спільнота, допомагати з критерієм, з конфліктними певними питаннями», — зауважив Сергій Томіленко.
Голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа зупинилася, зокрема, на ідеї створення асоціації парламентських журналістів. За її словами, така ініціатива має йти саме від представників медіа, щоби самі журналісти створили ініціативну групу, напрацювали правила, статут та вирішили інші необхідні для цього питання.
«Створення асоціації — це дуже непростий шлях, хоча дуже гарна ідея. Зараз, якщо відбудеться, все буде добре й буде можливість роботи хоча би 30 журналістів у Парламенті — можна буде це організувати», — зауважила медійниця.
Директорка Департаменту взаємодії з органами державної влади НСТУ Ольга Червакова також наголосила, що дискусія про акредитацію точиться вже не перший рік. Але сьогодні, у нових умовах війни, особливо важливим є питання національної безпеки. «Питання в тому, що вирішити, хто журналіст, а хто «нежурналіст», мають самі журналісти всередині своєї спільноти. Ми впритул зараз підходимо до питання саморегулювання й співрегулювання. Це дуже важливо: має бути орган співрегулювання», — наголосила Ольга Червакова.
Резюмуючи результати дискусії, Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний висловив сподівання, що вже найближчим часом «ми побачимо журналістів у кулуарах Парламенту».
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото rada.gov.ua.
