У рамках контрольної функції щодо зазначеного питання за ініціативою заступника Голови Комітету Олексія Мовчана було проведено низку нарад, предметом обговорення яких було застосування положень Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, на яких було залучено спеціалістів Державної регуляторної служби України (ДРС) і науковців університетів до здійснення експертизи регуляторного акту, що допомогли провести його якісний аналіз і визначити наступне.
І ось маємо результат проведеної великої роботи — Державна регуляторна служба України визначила, що деякі положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг порушують права споживачів послуги з постачання теплової енергії.
Основна проблема — величезні нарахування за тепло. Це і стало причиною для аналізу зазначеного регуляторного акта, до здійснення експертизи якого було залучено спеціалістів ДРС і науковців університетів, що допомогли здійснити якісний аналіз.
«Запроваджений Методикою механізм визначення та розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, зокрема, в частині розрахунку та застосуванні мінімальної частки, є необґрунтованим та нелогічним, а її норми передбачають неоднозначне трактування, чим порушено права споживачів послуги з постачання теплової енергії», — поінформував Олексій Мовчан.
За його словами, з боку регулятора відсутня фіксація фактичних наслідків впровадженого регулювання. Відповідно до вимог законодавства, від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до ДРС не надходили звіти про базове та повторне відстеження нормативного акта, що свідчить про порушення вимог Закону.
ДРС відзначає, що неузгодженість нормативно-правових актів, їхня непослідовність і суперечливість негативно впливає на ефективність підприємництва в Україні, Методика не надає прозорого механізму розрахунку мінімальної частки, донарахування теплової енергії необґрунтовані, а її положення потребують приведення у відповідність до Державних будівельних норм.
Методикою встановлено, що опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі не передбачає наявності фактично встановлених у таких місцях опалювальних приладів, що не відповідає вимогам чинного законодавства тощо.
«Сподіваюсь, цього разу Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України врахує зауваження ДРС, науковців, експертів та узгодить положення Методики, які повинні бути прогнозованими на підставі науково-обґрунтованих даних та забезпечувати справедливість їх розподілу та дотримання прав як для бізнесу, так i громадян», — наголошує парламентар.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.