Вона зазначила, що цьому кроку передував чіткий вибір цими державами західного вектору розвитку та неухильне його дотримання.
«Минулі два десятиліття стали для них часом найстрімкішого розвитку. Ці країни змінилися до невпізнання. Озираючись назад, сумно усвідомлювати, скільки можливостей втратили ми; яку страшну ціну заплатили за безвідповідальність політиків, котрі маніпулювали посттоталітарним суспільством, коли йому був потрібен не популізм, а лідерство. Звісно, ми не були в однакових умовах із західними сусідами — там червона окупація не тривала так довго і не знищила національну ідентичність мільйонів. Водночас упевнена, що за правильного врядування ми могли б зараз бути на кращих позиціях», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона висловила сподівання, що протягом наступного десятиліття Україні вдасться не лише втримати державність, але й виправити помилки перших років незалежності. «У нас просто немає іншого вибору. Для цього потрібно нарешті подорослішати і припинити вірити в казки. Ми будемо і в ЄС, і в НАТО, але не через гасла і прості рішення, а завдяки важкій щоденній праці та просвіті», — сказала голова Комітету.
Нагадаємо, п’ята хвиля розширення ЄС у 2004-му році була найбільшою з точки зору території, кількості держав та чисельності населення, яке увійшло до складу ЄС. Тоді до Євросоюзу приєдналися Кіпр, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
Сьогодні, у двадцяту річницю приєднання до ЄС, лідери Балтійських країн закликали Євросоюз розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою вже у червні 2024 року.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото rada.gov.ua.
