Останні дні року, що минає, проходять під знаком ухвалення Держбюджету-2015. Глава Мінфіну Наталя Яресько під час його презентації у Верховній Раді дала невтішний прогноз на наступний рік: «Нас чекає непростий рік — 30 відсотків наших витрат піде на оборону й погашення боргів. Девальвація збільшила на 50 відсотків платежі із зовнішніх боргів, а внутрішній борг зріс за минулі роки... Мені було б приємніше обговорювати з вами профіцитний бюджет успішної країни, але, як казав Рузвельт: роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є».
Кому я винен — усім пробачаю!
Як і слід було сподіватися, підготовка документа проходила непросто. В неділю, поки в Верховній Раді народні обранці та урядовці розмірковували, де можна урізати основний фінансовий документ, під стінами парламенту обстоювати свої інтереси прийшли люди, котрі брали свого часу кредити у валюті.
Позичальники нарікали на неможливість виплати боргів, мовляв, коли позичали, долар був по п’ять гривень, тепер мало не вчетверо дорожчий. Протестувальники вимагали дати їм можливість гасити кредит, виходячи з курсу 5,05 грн. Не обійшлося без штовханини із силовиками й загрозливого розкладання багать під парламентом.
У результаті — переміг мороз. Народні обранці засідали майже до самого ранку. Протестувальникам на холоді протриматися так довго було складно. Зігріті обіцянками депутатів, що при затвердженні бюджету інтереси позичальників буде враховано, ті розійшлися по домівках.
Утім, ще до вихідних Нацбанк запропонував банкам конвертувати валютні кредити за курсом 7,99 грн. за долар (офіційному курсу нацвалюти на
1 січня 2014 року). Після переведення в гривні, до кредитів застосовуватиметься вже гривнева ставка — вона має бути зафіксована в договорі не менш як на три роки (від моменту конвертації). Банкам рекомендується списати всі пені та штрафи, нараховані до реструктуризації. При цьому розраховувати на неї можуть лише ті, в кого розмір кредитної заборгованості не перевищує гривневий еквівалент 2,5 мільйона гривень, і поширюється він на позики, оформлені до 2008 року — до моменту запровадження в Україні заборони на валютне кредитування населення.
Звісно, фінансисти від конвертації кредитів не в захваті. Мовляв, банки не повинні одноосібно відповідати за девальвацію гривні. З позичальниками потрібно домовлятися і йти на поступки, але відповідальність має бути солідарна — фінустановам слід розділити її з державою. Тобто одержати від влади відшкодування частини своїх втрат від списань валютних кредитів.
А юристи попередили, що меморандум Нацбанку не обов’язковий для виконання — це рамковий документ, який носить лише рекомендаційний характер. Тому, хто стане доплачувати за валютні кредити: банки, держава (а отже, ми, платники податків) чи проблему вирішуватимуть самі позичальники? Питання залишається відкритим.
На шляху у зворотний бік від ЄС
Особливу дискусію спричинив законопроект, який передбачає запровадження п’ятивідсоткового збору в разі імпорту товарів і десяти — продуктів харчування. Громадяни одразу ставлять логічне запитання: «Ми все-таки зближуємося з Євросоюзом або віддаляємося»? Адже до всіх бід і тут нас позбавляють можливості вибору купувати імпортні якісні товари дешевше. З одного боку, Україна начебто — за ринок, конкуренцію і ЄС. З другого — обстоюючи у такий спосіб зборами інтереси вітчизняного виробника, дедалі активніше позбавляє нас права вибору. І так знецінювання гривні призвело до подорожчання всього завізного мало не вдвічі. Де, приміром, продаються вітчизняні мобілки, комп’ютери, телевізори? А костюми, холодильники, автомобілі та інша продукція, яку виробляють і на наших підприємствах, нехай підтягуються за якістю до імпортних. Скільки можна створювати преференції? Інакше українські виробники ніколи не навчаться виготовляти путні товари. Боюся видатися непатріотичною, але їздити на «Ланосі» або на «Опелі» — нехай споживач вибирає сам.
Запровадження вищезгаданого збору призведе не до збільшення надходжень у бюджет, як планується, а навпаки, до скорочення. Імпортної продукції менше завозитимуть і менше купуватимуть. Взяти заморські огірки й помідори, які й так коштують від 40 гривень за кіло. А через нововведення їх стануть продавати ще дорожче. Якому середньостатистичному українцеві вони по кишені? А банани, що подорожчали, автоматично потягнуть вгору ціни на яблука. Від зборів постраждає і сільгоспвиробництво. АПК неабияк залежить від імпортних матеріально-технічних ресурсів. Агроформування активно купують засоби захисту рослин, насіння, трактори й комбайни. Для них насправді вибір полягає в такому: перейдеш на вітчизняні ресурси — втратиш у врожайності, орієнтуватимешся на імпортні — значно зростуть витрати. І нехай не дивуються в уряді, якщо такі їхні кроки призведуть до збільшення контрабанди та сірого імпорту.
Цими днями в парламенті народився ще один закон, який віддаляє нас від Євросоюзу. Депутати проголосували за те, що й надалі молоко й м’ясо продаватиметься на базарах, а забій вирощених в індивідуальних обійстях свиней і бичків провадитиметься не на бойнях, а в гаражах і посадках. Нинішнє законодавство це з нового року ставило під заборону. З одного боку, все правильно, ситуація в країні складна, безробіття зростає, люди зможуть і надалі одержувати дохід від своїх особистих господарств. З другого боку, ми повинні розуміти: такий крок не по дорозі в ЄС, а у зворотний бік. Приміром, жоден молокозавод, який закуповує сировину із селянських обійсть, на ринок об’єднаної Європи зі своєю продукцією не вийде.
Із траншем — у трансі!
На завершення — про МВФ, електрику й рекорди. Наша країна в 2014 році розраховувала одержати від Міжнародного валютного фонду 7 млрд. 441 млн. доларів. Перший транш у розмірі 3,2 млрд. в Україна отримала в травні, другий (1,39 млрд.) — у вересні. Однак із черговим траншем, який мав надійти в грудні, МВФ не поспішає — зважаючи на нинішню ситуацію, не одержимо й у січні, оскільки реформи пробуксовують.
Тим часом Україна готова невідкладно укласти угоду про постачання електроенергії з Росії. Про це заявив міністр енергетики й вугільної промисловості Володимир Демчишин. Причому, за внутрішньоросійськими цінами, які приблизно на третину нижчі за наші. Як повідомлялося раніше, Кабмін дозволив учасникам ринку закуповувати імпортну електроенергію в будь-яких постачальників. Отже, в агресора теж можна.
А що стосується рекордів — Україна з початку липня експортувала майже 18,2 млн. тонн зернових. Про це рапортує прес-служба Мінагрополітики. Вивозимо, переважно, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.
Рішення парламенту не повертати ПДВ при експорті зернових знизить темпи поставок урожаю за межі держави, а отже, пригальмує зростання внутрішніх цін на ту саму пшеницю. І такий крок законодавців у нинішній ситуації, схоже, обґрунтований. Адже від повернення ПДВ зиск одержують, насамперед, великі трейдерські структури, які можна полічити на пальцях однієї руки. Невеликі сільгосппідприємства й фермерські господарства продавати за кордон зерно, за рідкісним винятком, все одно не мають можливості.
З наступаючим Новим роком!
Замість анекдоту
Одна з газет провела конкурс. Читачів попросили надсилати коментарі: пояснити ситуацію, чому українець ходить по квартирі у двох шубах? Переміг підпис: «Бо третя не налазить».
До речі
На ці томати не вистачає матів
Чергове падіння курсу гривни щодо долара змушує українських імпортерів скорочувати до мінімуму обсяги закупівель огірків і томатів, повідомляє «АПК-Інформ: овочі та фрукти».
При цьому експерти зазначають, що в ситуації, яка склалася, компанії також переглядають умови реалізації. Працювати з відстрочкою постачальники погоджуються лише з великими роздрібними мережами, у той час як з оптовиками контракти укладаються виключно зі стовідсотковою передоплатою.
Працювати на таких умовах готові далеко не всі. Більшість оптовиків закуповують томати й огірки дрібними партіями тільки для поточних продажів. Чимало дрібних перекупників вирішили взагалі відмовлятися від закупівель.
Знижують їх і роздрібні мережі, посилаючись на вкрай низький попит з боку населення через дуже високі ціни. При цьому експерти впевнені, що розраховувати на передсвятковий ажіотаж учасникам ринку не варто. Чергове підвищення ціни на огірки в Туреччині на 15—20 відсотків на тлі високого курсу долара в Україні зробить зимовий овоч ще менш доступним для кінцевого споживача, інформує Віра АНДРЄЄВА.
