«Ми впритул наблизилися до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але політична асоціація та економічна інтеграція дадуть найбільший ефект лише в середньостроковій перспективі. Натомість результати візової лібералізації громадяни зможуть відчути одразу після ухвалення відповідних документів», — наголосив міністр закордонних справ Леонід Кожара під час парламентських слухань: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України».
Міністр нагадав, що Україна стала першою країною із позабалканського регіону, з якою Європейський Союз уклав Угоду про спрощення оформлення віз, і нині закордонне відомство працює над тим, щоб положення плану дій щодо лібералізації візового режиму, імплементувалися належним чином. Як відомо, план дій містить перелік конкретних критеріїв, які Україна має впровадити перед початком безвізового режиму. Ці критерії згруповано в чотири блоки. Перший: безпека документів, включаючи початок видачі біометричних паспортів. Другий: протидія нелегальній міграції, включаючи укладення Україною угоди про реадмісію. Третій: забезпечення громадського порядку та безпеки. І останнє: забезпечення основоположних прав і свобод людини.
«Сьогодні ми наблизилися до завершення першого етапу плану дій. Переважну більшість законодавчих актів, необхідних для реалізації цього етапу, вже ухвалено. Здійснено масштабні реформи, зокрема в міграційній сфері, створено систему захисту персональних даних та передумови для запровадження біометричних проїзних документів, суттєво вдосконалено державну політику у сфері боротьби з дискримінацією та корупцією», — сказав Л. Кожара. Водночас він зауважив, що для переходу до другого етапу плану дій необхідно законодавчо вирішити ще два питання — щодо антикорупційної політики та у сфері боротьби з дискримінацією. І відповідні проекти нині перебувають на розгляді Верховної Ради.
Міністр переконаний: сьогодні нам вкрай необхідно подвоїти зусилля, щоб повернутися до тих темпів, з яких ми починали виконання плану дій. Адже країни, що отримали план дій щодо лібералізації візового режиму після нас, зокрема Молдова та Грузія, уже стоять на порозі запровадження безвізового режиму для своїх громадян. Тож міністр закликав прискорити розгляд та прийняття двох ключових законодавчих актів.
На необхідності ухвалення цих законопроектів наголошував і Голова представництва ЄС в Україні пан Ян Томбінський. «Два законодавчі акти, два елементи в цьому плані дій, вони... їх не вистачає. І це не одностороння вимога ЄС, це елементи спільного плану дій, узгодженого між Україною та ЄС», — сказав він. Водночас він зауважив, що тема боротьби з дискримінацією дещо перекручена в публічних дискусіях. Це поняття, за його словами, має набагато ширше значення. «Антидискримінація стосується не тільки, як часто кажуть, сексуальної орієнтації, вона стосується людей, які можуть бути дискриміновані за станом здоров’я, віковим статусом тощо», — зазначив Голова представництва ЄС в Україні. Водночас Я. Томбінський висловив сподівання, що до кінця цього місяця нам все-таки вдасться завершити виконання першої стадії плану дій і перейти до наступної.
Однак такі оптимістичні настрої поділяли далеко не всі учасники слухань. Зокрема, народний депутат Андрій Шевченко, зачіпаючи антикорупційне законодавство, зауважив, що частина проблеми полягає у формулюванні, в якому уряд вніс цей законопроект до парламенту. «Там є норма, яка каже: у разі судового розгляду справи про дискримінацію обов’язок доведення правоти лежатиме на обвинувачуваній людині. У моїй голові це ніяк не узгоджується із принципом презумпції невинуватості. І я досі не розумію, чому саме в цьому формулюванні цей закон вносили», — наголосив він. Утім, на думку
А. Шевченка, «візова стіна» має впасти «не просто заради того, щоб українці могли, як то кажуть, побачити Париж і померти. Це означає: дотримання прав по-європейськи, верховенство права по-європейські і добробут по-європейськи. От заради цього варто жити, заради цього варто працювати».
Підсумовуючи результати парламентських слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік зауважив, що доповідачі окреслили коло питань, над якими ще потрібно працювати. Зокрема, це стосується вдосконалення антикорупційного законодавства та захисту персональних даних в питаннях міграції та реадмісії. «І ця робота буде продовжена», — наголосив він і додав: «У питанні встановлення безвізового режиму на першому місці повинні стояти інтереси наших громадян та їх право на свободу пересування».
Дослівно
Перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Ірина БЕРЕЖНА:
«Європейський Союз для багатьох українців починається з отримання шенгенської візи. Жоден телевізійний сюжет, жоден рекламний буклет не замінить особистої подорожі до Європейського Союзу. Саме таке особисте знайомство — запорука євроінтеграційного курсу в суспільстві. Давайте докладемо всіх зусиль, щоб таке знайомство стало можливе для переважної більшості українців».
