З 2002 року Всесвітній день боротьби з дитячою працею визнано Організацією Об’єднаних Націй.
Проблема дитячої праці посилюється щороку. Більше 200 мільйонів дітей працює у всьому світі, у підсумку — діти позбавлені можливості отримати навіть середню освіту. Більше половини працюючих дітей піддаються жорстокій експлуатації, працюють у небезпечних умовах, страждають від рабства та інших видів примусової праці, залучаються до незаконної діяльності, включаючи проституцію, торгівлю наркотиками.
Принцип 9-ї Декларації прав дитини, прийнятої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1959 року, проголошує, що «дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку».
Стаття 32 Конвенції про права дитини, ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, визначає, що «держави-учасниці визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку».
Згідно з частиною другою цієї статті держави-учасниці вживають законодавчі, адміністративні і соціальні заходи, а також заходи в галузі освіти з тим, щоб забезпечити здійснення цієї статті.
3 цією метою, керуючись відповідними положеннями інших міжнародних документів, держави-учасниці, зокрема:
а) встановлюють мінімальний вік для прийому на роботу;
b) визначають необхідні вимоги щодо тривалості робочого дня й умови праці;
с) передбачають відповідні види покарань або інші санкції для забезпечення ефективного здійснення цієї статті.
Законодавство України, насамперед глава ХІІІ Кодексу законів про працю України, визначає особливості праці дітей, які спрямовані на дотримання їхніх прав. Відповідно до норм цієї глави не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.
Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Так, українське законодавство відповідає всім міжнародним вимогам.
Водночас з 2014 року, з початком агресії російської федерації проти України та особливо після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, на окупованих територіях України діти піддаються жорсткій експлуатації, страждають від примусової праці та мілітаризації, примусово залучаються до незаконних збройних формувань, що є грубим порушення міжнародного законодавства, насамперед Конвенції про права дитини. Всі винні будуть притягнуті до відповідальності та покарані, а після Перемоги всі права українських дітей будуть відновлені, а діти, примусово вивезені на територію російської федерації, будуть повернені в Україну.
Комітет з питань молоді і спорту.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
ДОВІДКОВО
Всесвітній день боротьби з дитячою працею, який відзначається щороку 12 червня, є важливою датою для підвищення уваги до проблеми експлуатації дітей у різних країнах. Ця проблема залишається актуальною, оскільки мільйони дітей по всьому світу продовжують перебувати у ситуації примусової праці, яка порушує їхні права та не дає їм змоги мати повноцінне дитинство. Згідно з даними Міжнародної організації праці, понад 152 мільйони дітей віком від п’яти до 17 років зайняті у дитячій праці, яка часто є небезпечною і погано оплачуваною. Це ставить під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я й перешкоджає їхньому нормальному розвитку і отриманню освіти. Дитяча праця поширена не лише в сільському господарстві та виробництві, а й у сферах послуг, торгівлі й інших секторах економіки.
Важливим кроком у боротьбі з дитячою працею є здійснення конкретних заходів на рівні урядів, міжнародних організацій та суспільства загалом. Ці заходи можуть включати удосконалення законодавства, забезпечення доступу до безплатної освіти та соціальних послуг для уразливих сімей, підтримку економічного розвитку й створення робочих місць для дорослих, а також проведення освітніх кампаній і моніторингових програм.
Це також може стати можливістю для підтримки та визнання роботи й зусиль тих, хто активно працює в цьому напрямі, включно з громадськими організаціями, активістами та волонтерами.
Фото rada.gov.ua.
