День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, який щорічно відзначається 22 червня, є важливим національним заходом, що зближує українське суспільство у спільній пам’яті про трагедії минулого. Саме в цей день 1941 року о 4-й годині ранку нацисти почали бомбардування Києва. Цей день має глибокий символічний сенс і є виявленням шани тим, хто віддав своє життя у боротьбі за незалежність і свободу України. У цей день люди з усіх куточків країни згадують і вшановують пам’ять військових, цивільних осіб та дітей, які стали жертвами війн військових конфліктів. Вони приходять до пам’ятників і меморіальних комплексів, покладають квіти та запалюють свічки, вшановуючи тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.
Цей день також є виявом співчуття і підтримки родин тих, хто втратив своїх близьких під час війн. Родини воїнів, які віддали своїх синів, дочок, чоловіків і дружин, перебувають в цей день під особливою увагою суспільства. Вшанування пам’яті жертв війни також підкреслює необхідність збереження і передання майбутнім поколінням історичної правди про події минулого. Україна, як і решта країн, які відстоювали свободу та незалежність, незмінно вшановує своїх героїв-захисників, які віддали найцінніше — своє життя — заради національної безпеки та вільного розвитку. Воєнні подвиги та жертви воїнів стали невід’ємною частиною національної ідентичності та патріотизму України. Перемогу над нацизмом світ здобув ціною величезних людських втрат, і серед країн, що потерпали війни, найбільше страждала Україна — загальні втрати становили майже 10 мільйонів осіб, загинуло 5 мільйонів цивільних осіб, а 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до Німеччини, зруйновано понад 700 міст і 30 тисяч сіл. Мирне населення також зазнало наслідків військової окупації та післяокупаційного періоду.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
