До учасників засідання звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він наголосив на важливості проведення засідання саме у Києві. За його словами, «це, безумовно, є важливим сигналом політичної підтримки України». Він також підкреслив, що «завданням парламентаріїв є використати всі наявні майданчики та, зокрема, сьогоднішнє засідання, щоби донести нашу позицію до лідерів Альянсу».

Президент ПА НАТО, член Комітету ПА НАТО з питань економіки та безпеки Міхал Рох Щерба, звертаючись до членів Міжпарламентської ради Україна—НАТО, зазначив, що у рік, коли НАТО святкує своє 75-річчя, Альянсу потрібні дії — допомогти Україні в демократичних процесах та досягненні повного членства.

«І ви прагнете, і ми хочемо, щоб ваш голос був присутній у наших дискусіях як на Парламентській Асамблеї НАТО, так і в Європейському парламенті», — наголосив він.

Міхал Щерба зазначив, що «Саміт у Вашингтоні повинен визнати, що членство України є незворотним, і визнати значний прогрес, якого Україна досягла на цьому фронті».

Співголова Міжпарламентської ради Україна—НАТО (UNIC), член Комітету ПА НАТО з політичних питань Аудронюс Ажубаліс, зі свого боку, відзначив, що сьогодні «підтримка союзників України, включно з політичною, фінансовою та військовою допомогою, є більш нагальною, ніж навіть раніше». Він виділив ключові пріоритети на цьому шляху: терміново надати військову допомогу з акцентом на національну систему оборони, надати далекобійні засоби для досягнення законних цілей на всій російській території. Окрім того, він зауважив, що російські заморожені активи повинні використовуватися для фінансової допомоги Україні.

Співголова Міжпарламентської ради Україна — НАТО привітав ініціативу встановити посаду спеціального посланця НАТО, щоб координувати підтримку України. «У Вашингтоні ми готові зміцнити свою співпрацю з посиленням представництва НАТО в Україні, а також в Раді Україна — НАТО», — наголосив Ауронюс Ажубаліс.

Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, заступник Співголови Міжпарламентської ради Олександр Мережко, зі свого боку, висловив думку щодо питання креативних шляхів якнайскорішого набуття членства в НАТО Україною. «Серед різних варіантів, принаймні теоретично, на увагу і розгляд заслуговує такий варіант, як створення своєрідного конфедеративного об’єднання між Україною, Польщею і Литвою як способу прискорення інтеграції в НАТО. Це могло б стати продовженням розвитку інтеграційних процесів у рамках Люблінського трикутника, а також мало б спільний історичний фундамент. Це могло б стати одним із шляхів інтеграції України в НАТО. Одним із аспектів такого об’єднання міг би стати спільний ринок і, можливо, навіть спільна система безпеки», — підкреслив Голова Комітету.

Члени Міжпарламентської ради Україна — НАТО заслухали презентацію заступника Міністра оборони Станіслава Гайдера про заходи Міністерства оборони щодо реалізації затвердженого Плану в рамках завдань, які мають бути виконані до кінця цього року.

Учасники засідання провели дискусію щодо прогресу реформ в Україні на шляху до членства в НАТО. Також учасники засідання заслухали доповідь в. о. Голови Представництва НАТО в Україні Пітера Берга про відновлення діяльності Представництва, яка була призупинена після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, та про перспективи роботи на найближчий час.

Із доповіддю про військові злочини росії та порушення прав людини в Україні виступив перший заступник Генерального прокурора України Олексій Хоменко. Він подякував народним депутатам України за те, що вони на початку повномасштабного вторгнення росії прийняли важливі зміни до кримінально-процесуального законодавства, які дозволили у правовому полі переслідувати воєнних злочинців російської федерації. Він також подякував міжнародним партнерам за зброю, яку вони надають, і за юридичну допомогу у переслідуванні агресора.

Олексій Хоменко також повідомив, що слідчі органи Генеральної прокуратури зараз здійснюють процесуальне керівництво досудових розслідувань щодо понад 130 тисяч воєнних злочинів. Кількість злочинів почала стрімко зростати з початку повномасштабного вторгнення, але російська агресія триває з 2014 року.

Перший заступник Генерального прокурора поінформував про стратегію ведення розслідувань у кримінальних провадженнях, наголосивши на тому, що у Генеральній прокуратурі розуміють, що «покарання воєнних злочинців є складовою нашої Перемоги та збереження світового порядку». «Якщо взяти порушення норм міжнародного права, то немає складу злочину, який не вчиняли би росіяни на нашій території — від масових вбивств населення до знищення цивільних будівель і викрадення майна громадян», — додав перший заступник Генерального прокурора України.

Начальник Департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора України Юрій Бєлоусов доповів про систему державних органів, які долучені до процесу розслідування воєнних злочинів та збирання доказової бази. Він акцентував на важливості залучення інших країн до переслідування воєнних злочинців, оскільки зараз є певні неузгодженості, зокрема, з Інтерполом, який має позицію нейтралітету щодо оголошення воєнних злочинців у міжнародний розшук. Він також зазначив, що Україна наразі співпрацює з іншими міжнародними організаціями та країнами на основі двосторонніх угод.

Керівниця Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук у виступі зазначила, що її громадська організація разом із державними органами працювала над встановленням 75 000 воєнних злочинів. Правниця привернула увагу до проблем у законодавчому полі, зазначивши, що громадянське суспільство, українська влада разом із міжнародними партнерами мають розвивати всебічну та складну справедливість.

«...Для досягнення цієї амбітної мети та надання шансу для справедливості для всіх людей, які постраждали від російського гніту, ми повинні надати пріоритет справедливості», — зауважила Олександра Матвійчук. Вона також додала, що саме тоді, «коли ми розпочнемо реальний розвиток на національному та міжнародному рівні для підвищення соціального співтовариства, це забезпечить сумніви, принаймні в частині росії, що, мабуть, цього разу вони не уникнуть покарання».

Під час засідання Міжпарламентської ради Україна—НАТО (UNIC) учасники заходу також обговорили інші теми, зокрема «Фортифікаційні споруди, боєприпаси та жива сила: головні виклики Україні для ведення війни за свободу», «Поряд з Україною до перемоги та на шляху до членства в НАТО», «Україна — стійка демократія під час війни».

ДОВІДКОВО

Міжпарламентська Рада Україна — НАТО (UNIC) була створена в 1998 році задля забезпечення більшої прозорості при виконанні Хартії Україна — НАТО, для демонстрації парламентської зацікавленості і залучення до співробітництва між НАТО і Україною.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.