Це перша міжнародна угода, в якій об’єднано правові норми щодо охорони культурної спадщини у світовому масштабі.

З нагоди цієї події та у зв’язку з актуальністю теми збереження культурних об’єктів держави 4 та 5 липня у Києві організували конференцію «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України». До події долучилися заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук та член цього Комітету Володимир В’ятрович.

У конвенції констатується, що шкода, завдана культурним цінностям певного народу, є шкодою для культурної спадщини всього людства, оскільки кожний етнос робить свій внесок у світову культуру. На цьому неодноразово наголошували під час заходу.

Зараз в Україні через російську агресію немає безпечних місць для культурних цінностей. Фактично всі категорії пам’яток під загрозою. І загалом, за словами Голови бюро ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці Бардескі, для відновлення та реконструкції сфери культури протягом наступних 10 років знадобиться 8,9 мільярда доларів США.

Про загрозу для культурних об’єктів з боку армії рф на прикладі Харківської області більш детально розповіла народна депутатка Євгенія Кравчук. Там, за даними МКІП, поруйновано найбільше культурних пам’яток. «Наприклад, Музей Григорія Сковороди в Сковородинівці, біля якого немає нічого, що б навіть віддалено нагадувало воєнну ціль... А втім, атаки відбуваються і відбувається це прицільно», — сказала політикиня.

Нагадаємо, нещодавно ПАРЄ ухвалила резолюцію «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру» авторства Євгенії Кравчук, членкині постійної української делегації в Асамблеї.

«Зауважу, що для міжнародних організацій це перша така резолюція, яка сконцентрувалась на темі культури. Яка пояснює, що це все не уламки та груда каміння, а це наша душа, душа нації. І ми будемо за неї боротись. Так, вже станом на зараз росія передала до своїх державних фондів приблизно 2 млн об’єктів. Це все крадене у нас. Тому для подальшого судового розгляду на міжнародному рівні та отримання репарацій ми маємо насамперед працювати разом. Правоохоронці і фахівці у культурній сфері. Стежити за міжнародними ринками та аукціонами, де росіяни продають нашу культурну спадщину. Також дуже важливо оцифрувати цей напрям максимально, працювати над реєстрами. Все повинно бути задокументовано», — прокоментувала парламентарійка.

Також, як наголосила Євгенія Кравчук, наші втрати є страшною трагедією для всього народу, але «ми маємо цей час, коли на нас дивиться весь світ, і маємо його використати. Для того, щоб показати Україну світу. Показати виставки за кордоном. Показати не тільки що втрачаємо, а й що ми маємо».

Член Комітету Володимир В’ятрович приєднався до розмови про забезпечення відповідальності за посягання на культурну спадщину в національному і міжнародному розрізі.

«Сама назва нашої секції обнадійливо натякає, що таки існують механізми, які гарантують таку відповідальність. Але реальність, на жаль, не така оптимістична. Принаймні, якщо дивитись на неї з погляду історичного», — зазначив депутат.

Володимир В’ятрович розповів про історичний аспект питання захисту культурної спадщини, яка зазнавала пошкоджень під час різних воєн на території Європи та всього світу. «Мабуть, у випадку колишньої Югославії ми маємо найбільше вироків за винищення культурної спадщини, винесених Міжнародним трибуналом і національними судами Балканських країн. Однак, ми бачимо, що ні ці вироки, ні Другий протокол Гаазької конвенції 1999 року не зупинили наступних злочинців і агресорів на різних континентах. Не зупинили вони, на жаль, і росіян, які вже понад десять років під час цієї війни цілеспрямовано знищують і грабують нашу культурну спадщину», — окреслив політик та додав, що саме притягнення росіян до відповідальності є однією з ключових цілей для України й світу у безпрецедентній за своїми масштабами війні, яка триває сьогодні.

«Я впевнений, що росію і росіян треба позбавити членства в усіх політичних, культурних, наукових і освітніх структурах, а безпосередньо причетних до розкрадання чи знищення культурної спадщини — притягнути до відповідальності, зокрема за допомогою механізмів міжнародного правосуддя, і це буде єдина можливість гарантувати, що це більше не повториться», — акцентував Володимир В’ятрович.

Організатори події: «Кримський інститут стратегічних досліджень» (КІСД), Міністерство культури та інформаційної політики України і Міністерство закордонних справ України.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

ДОВІДКОВО

У світі, де збройні конфлікти часто руйнують не лише людські життя, а й культурні цінності, питання захисту культурної спадщини набуває особливого значення, саме тому публічне обговорення цих питань є ще одним кроком до збереження надбань людства. Культурна спадщина є основою національної ідентичності та історичної пам’яті, а її знищення має незворотні наслідки. По-перше, об’єкти культури часто стають мішенями для атак, оскільки їх руйнування має символічне значення та може підірвати моральний дух населення. По-друге, в умовах воєнних дій важко забезпечити доступ до культурних об’єктів для їх охорони та збереження. По-третє, нестача ресурсів і кваліфікованих фахівців може ускладнювати процес захисту і подальшого відновлення.

Міжнародне співтовариство зробило кілька важливих кроків для захисту культурної спадщини під час конфліктів. ЮНЕСКО ухвалила Конвенцію про захист культурної спадщини у випадку збройного конфлікту (1954 р.), яка зобов’язує держави вживати заходів для захисту культурних об’єктів та забезпечення їхньої недоторканності. Крім того, Міжнародний кримінальний суд визнає знищення культурної спадщини воєнним злочином, що сприяє підвищенню відповідальності за такі дії.

Захист культурних об’єктів під час воєнних дій є складним завданням, яке потребує міжнародної співпраці, ефективних механізмів захисту та розуміння важливості збереження культури.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.