«Усвідомлення факту, що об’єкти природно-заповідного фонду України є унікальним природним капіталом, не тільки зробить можливим повноцінне фінансування потреб природо-заповідного фонду нашої країни, а також створить умови для його сталого та забезпеченого розвитку, — розповідає голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету з питань економічного розвитку Ігор Марчук.

Якщо розглядати природний капітал за його економічним призначенням, то одразу виникає низка запитань, а саме: 

- яка економіка цих територій? 

- який дохід/грошовий потік він генерує? 

- який внесок у валовий продукт країни/регіону формують такі категорії активів? 

- який економічний потенціал з них можливо здобути? 

У зв’язку з цим важливими є декілька тез.

1. Економізація діяльності.

Як орієнтир та бенчмарк для розуміння цієї тези можна розглядати Єллоустоунський національний парк (Yellowstone National Park) — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872 року), міжнародний біо-сферний заповідник, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.

Звіт Служби національних парків США показує, що у 2022 році Єллоустоун відвідали 3,3 мільйона відвідувачів, які витратили 452 мільйони доларів. Ці витрати забезпечили 6 234 робочі місця у місцевих громадах і принесли місцевій економіці сукупну вигоду в розмірі 600 мільйонів доларів.

2. Зміна парадигми.

Ця зміна характеризується відходом від традиційної, суто екологічної, заснованої на «концепції розподілу» фінансових ресурсів, переважним джерелом яких є бюджетне фінансування (радянський підхід), до сучасної еколого-економічної моделі, заснованої на «концепції створення», а саме когенерації власних доходів поряд з бюджетним фінансуванням.

Українським аналогом Єллоустоуна міг би стати один з учасників кластеру — Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Саме популярність серед туристів та без перебільшення світова відомість Чорнобиля має потужний маркетинговий потенціал, який за певних умов можливо використати задля структурування та комерціалізації деяких видів діяльності, доступних у межах заповідника.

3. Обмежений бюджет.

Ресурси державного та місцевих бюджетів обмежені. У перспективі найближчі 10 років державний бюджет буде перевантажений потребами відновлення. Тому сьогодення вимагає від нас нестандартних рішень та підходів. Те, що ще вчора було дотаційним та/або перебувало на бюджетному фінансуванні (повністю або частково), сьогодні має працювати над генерацією власних доходів та прагнути до самозабезпечення.

Детальніше можна ознайомитися на сайті Комітету з питань економічного розвитку:

https://komprompol.rada.gov.ua/ news/main_news/75722.html

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.