Верховна Рада України 16 липня 2024 року 273 голосами «ЗА» підтримала у першому читанні проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (реєстр. № 11322).

Метою законопроєкту є встановлення правових гарантій та механізмів повернення й продовження військової служби військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце несення служби, але повернулися та висловили готовність належним чином виконувати свій військовий обов’язок.

Загалом законопроєктом пропонується передбачити факультативний спеціальний різновид звільнення від кримінальної відповідальності для військово-службовців, які в умовах воєнного стану самовільно залишили військову частину або місце несення служби, повернулися та висловили готовність виконувати свій військовий обов’язок.

Як свідчать статистичні дані, лише впродовж січня—квітня 2024 року органами досудового розслідування та прокурорами зареєстровано 10 584 кримінальні провадження за статтею 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби) та 7 306 кримінальних проваджень за статтею 408 (Дезертирство) Кримінального кодексу України.

На сьогодні у провадженні органів досудового розслідування перебуває майже 19 тисяч кримінальних проваджень за скоєння військових кримінальних правопорушень.

Проте у чинному кримінальному законодавстві відсутні правові підстави для можливості звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців від кримінальної відповідальності за вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК та за умови їх щирого каяття, а також бажання повернутися до проходження військової служби.

Саме відсутність таких підстав, за наявності відповідних умов, не дозволяє військовослужбовцям Збройних Сил України продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації.

Крім того, вдосконалення потребують і питання проходження військової служби військовослужбовцями ЗСУ, що обумовлено необхідністю правового визначення механізму та виключних підстав процедури призупинення та продовження військової служби військовослужбовцями ЗСУ або інших військових формувань, які самовільно залишили військову частину або місце служби, а потім за відповідним рішенням суду повернулися для продовження військової служби.

Для вирішення означених проблем, законопроєктом вносяться зміни до:

1) статті 401 «Поняття військового кримінального правопорушення» Кримінального кодексу України шляхом доповнення її ч. 5, згідно з якою особу, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 і 408 КК, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо до закінчення досудового розслідування вона добровільно заявила про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, за умови надання командиром (начальником) військової частини (установи) письмової згоди на продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем.

Тобто змінами передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення військового кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 КК, під час дії воєнного стану залежно від наявності одночасно таких умов: 1) особа вперше вчинила кримінальне правопорушення; 2) порушник до закінчення досудового розслідування заявив про свій намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби; 3) командир (начальник) військової частини (установи) надав згоду на продовження проходження військової служби такою особою;

2) статей 286, 287, 616 Кримінального процесуального кодексу в частині унормування процедури судового розгляду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які заявили про свій намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби;

Також, зі статті 616 КПК виключається посилання на статті 186, 187, 189 КК, що дасть змогу особам, які скоїли кримінальні правопорушення за даними статтями та стосовно яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;

3) статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими передбачити:

- призупинення військової служби для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із ЗСУ та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством, на підставі заяви (повідомлення) начальника відповідного органу управління ВСП у ЗСУ про вчинення кримінального правопорушення;

-  продовження військової служби та дії контракту для військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у вигляді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або тримання у дисциплінарному батальйоні, а також яких звільнено від відбування покарання з випробуванням та від кримінальної відповідальності на підставі ст. 401 КК, з дня початку відбування покарання або з дня прибуття їх до місць проходження військової служби.

Законопроєкт підтримується Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, Головним управлінням Військової служби правопорядку Збройних Сил України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Національною поліцією України.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.