За результатами розгляду у першому читанні Верховною Радою України прийнято за основу законопроєкт про основні засади державної кліматичної політики (реєстр. № 11310), внесений Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроєкту є визначення правових та організаційних засад державної кліматичної політики, спрямованої на забезпечення низьковуглецевого розвитку України, досягнення кліматичної нейтральності, адаптації до зміни клімату, виконання міжнародних зобов’язань України у цій сфері, а також засад створення національної системи інвентаризації антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, функціонування національної системи відстеження впровадження політик і заходів та прогнозування у сфері зміни клімату.

Прийняття законопроєкту дуже важливе для нашої держави з огляду на необхідність приведення нашого законодавства у відповідність до вимог права ЄС, зокрема Регламенту ЄС 2021/1119, що встановлює основу для досягнення кліматичної нейтральності, та Регламенту ЄС 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом та пом’якшення наслідків зміни клімату в частині звітування, а також з метою виконання плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакету розширення ЄС 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 133.

Україна на політичному рівні підтримала Європейський зелений курс, який визначає комплекс заходів політики ЄС на найближчі роки з метою сталого зеленого переходу Європи до кліматично нейтрального континенту до 2050 року.

Законопроєкт спрямований на визначення, унормування питань повноважень центральних органів виконавчої влади в частині зміни клімату та адаптації до цих змін, доступу до даних, необхідних для підготовки щорічного Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, кліматичне планування на загальнодержавному рівні, а також підготовку планів зі скорочення викидів парникових газів та планів з адаптації до зміни клімату на місцевому рівні, створить правову базу та умови для реалізації державної політики у сфері зміни клімату, дозволить інтегрувати екологічні складові до оновлених стратегій розвитку держави, підвищить імідж України на міжнародній арені і становитиме основу подальшої розбудови системи національного кліматичного законодавства.

Відповідно до вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України період збору поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи — з 17 до 30 липня 2024 року.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото з відкритих джерел.