У середньовічній Чехії (Богемії) вже існували зібрання, подібні до парламенту, — земські збори, які складалися з представників шляхти та духовенства. Ці збори мали обмежені повноваження і переважно займалися питаннями податків та війни. У 1526 році Богемія стала частиною Габсбурзької монархії, що призвело до поступового зменшення автономії та ролі місцевих зборів.
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році була проголошена незалежна Чехословацька Республіка і створено сучасний парламент. У 1920 році було прийнято Конституцію Чехословаччини, яка заснувала двопалатний парламент, що складався з Палати депутатів та Сенату.
У 1993 році Чехословаччина мирно розпалася на дві незалежні держави — Чехію та Словаччину. Відтоді Чехія має власний парламент, що складається з двох палат — Палати депутатів та Сенату.
Палата депутатів і Сенат
Палата депутатів складається з 200 депутатів, які обираються на чотирирічний термін. Вона є основною законодавчою організацією і має широкі повноваження, включно із затвердженням бюджету, прийняттям законів і контролем за виконавчою владою. Вибори до Палати депутатів проводяться за пропорційною системою з використанням партійних списків у 14 виборчих округах. Виборці голосують за партійні списки, а місця розподіляються між партіями пропорційно до кількості отриманих голосів. Маркетa Пекарова Адамова очолює Палату депутатів Чехії. Вона є членом партії TOP 09 і була обрана головою Палати депутатів у листопаді 2021 року.
Сенат складається з 81 сенатора, які обираються на шестирічний термін. Вибори до Сенату проводяться за мажоритарною системою у два тури. Що два роки обирається третина сенаторів. Перший тур проводиться за звичайною мажоритарною системою, а якщо жоден кандидат не набирає понад 50 відсотків голосів, проводиться другий тур між двома кандидатами, які набрали найбільше голосів. Сенат має повноваження затверджувати або відхиляти закони, прийняті Палатою депутатів, а також виконує контрольну функцію. Голова Сенату Чехії — Мілош Вистрчіл. Він є членом Громадянської демократичної партії (ODS) і був обраний головою Сенату в лютому 2020 року.
В обох палатах парламенту діють комітети, які спеціалізуються на різних питаннях і забезпечують детальне опрацювання законопроєктів. Зараз у Палаті депутатів діють 18 постійних комітетів, серед яких, зокрема, Комітет з бюджету, Комітет з економічних питань, Комітет з питань оборони, Комітет з питань соціальної політики, Комітет з питань європейських справ.
У Сенаті діє 10 постійних комітетів, серед яких, зокрема, Комітет із закордонних справ, оборони та безпеки, Комітет з економічних справ, Комітет з питань освіти, науки, культури, прав людини та петицій, Комітет з охорони здоров’я.
Вибори у Чеській Республіці
У Чеській Республіці виборча система є багаторівневою і включає вибори на національному, регіональному та місцевому рівнях. Вибори проводяться до Палати депутатів, Сенату, президента, до місцевих представницьких органів та Європейського парламенту. Основною вимогою для участі у виборах є громадянство Чеської Республіки та досягнення 18-річного віку.
Місцеві вибори
На місцевому рівні відбуваються вибори до представницьких органів населених пунктів, таких як міські ради та ради районів. Ці вибори проводяться раз на чотири роки. Громадяни Чехії, а також громадяни інших країн-членів ЄС, які мають постійне проживання у Чехії, мають право брати участь у місцевих виборах. Голосування на місцевому рівні зазвичай відбувається за пропорційною системою.
Вибори у Празі
У Празі обирають Представницький орган міста Праги, а також представницькі органи окремих міських районів Праги. Голосування на місцевому рівні відбувається зазвичай раз на чотири роки. Участь у цих виборах можуть взяти також громадяни інших країн-членів ЄС.
Вибори до Європейського парламенту
Громадяни інших країн-членів ЄС можуть у Чехії голосувати також на виборах до Європейського парламенту (представницького органу Європейського Союзу), куди обирають депутатів на п’ять років. Вибори до Європейського парламенту в Чехії проводяться за пропорційною системою, громадяни можуть обирати депутатів, які представлятимуть Чехію у цьому органі.
Електоральна система
Чеська виборча система базується на демократичних принципах і забезпечує представництво різних політичних сил у парламенті та місцевих органах влади. Виборчий процес регулюється законами, які визначають процедуру голосування, вимоги до кандидатів, правила проведення виборів та розподілу мандатів. Для забезпечення прозорості та чесності виборів у Чехії діє незалежна Центральна виборча комісія, яка контролює виборчий процес.
Виборчі кампанії та політичні партії
У Чехії діє багатопартійна система, і виборчі кампанії є важливою частиною політичного процесу. Політичні партії беруть активну участь у виборчих кампаніях, пропонуючи свої програми та кандидатів. Виборчі кампанії фінансуються з різних джерел, включно з державним фінансуванням, внесками від членів партій та пожертвами. Законодавство Чехії встановлює обмеження на фінансування виборчих кампаній, що сприяє рівним умовам для всіх учасників виборчого процесу.
Офіційним друкованим органом парламенту Чехії є «Parlamentni listy» («Парламентські листи»)
Газета публікує офіційні повідомлення, законодавчі акти, протоколи засідань та інші важливі документи, пов’язані з діяльністю парламенту. Періодичність виходу публікацій — раз на тиждень. Однак під час обговорення важливих законопроєктів, надзвичайних подій та у разі необхідності кількість випусків збільшується.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.