Українців хочуть звільнити від пенсійного збору при купівлі житла в обмін на житловий сертифікат єВідновлення, а кошти компенсації можна буде використати для погашення кредиту на придбання нової нерухомості замість знищеної. Крім того, пропонується скасувати необхідність обстеження житла, яке розташоване на території, не придатній для життєдіяльності, і ввести відповідальність за нецільове використання коштів із компенсації.

Відповідний законопроєкт № 11444 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з компенсацією за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та веденням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» зареєстровано у Верховній Раді, — повідомила голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, під час проведення на-прикінці минулого року публічних консультацій щодо вдосконалення механізму програми єВідновлення, учасники не раз наголошували на необхідності перегляду деяких норм закону, який регулює програму, оскільки вони суттєво обмежували українців.

Саме тому всі необхідні у зв’язку з цим зміни прописали у законопроєкті № 11444. Так, пропонується, щоб громадяни України, які купують житло за кошти єВідновлення, не сплачували збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Крім цього, поточні рахунки, відкриті для зарахування компенсації, не можна буде заарештувати або стягнути у межах виконання Закону

«Про виконавче провадження». Виняток — ситуації, коли компенсацію отримали незаконно і її мають повернути у повному обсязі.

«Також у документі прописані процедури визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, і, відповідно, житло, яке там розташоване, прирівнюється до знищеного об’єкта. Проведення обстеження такого житла для отримання компенсації не потребується», — підкреслила Олена Шуляк.

До того ж законопроєкт № 11444 пропонує, щоб компенсацію єВідновлення можна було використовувати для погашення кредиту на придбання або інвестування в об’єкт житлової нерухомості, або земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт. Передбачається, що компенсація за пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна, щодо якого наявне обтяження його іпотекою, надається за умови отримання згоди кредитора.

Крім спрощення процедури отримання компенсації, законопроєкт № 11444 більш чітко прописує як умови її надання, так і ненадання. Зокрема, додається така підстава для відмови, як подання заяви стосовно об’єкта, який не був пошкоджений або знищений у результаті російської збройної агресії. Більше того, встановлюється відповідальність за нецільове використання грошових коштів компенсації єВідновлення.

«Пропонований нами законопроєкт врегульовує внесення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна інформації про пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна для цілей, не пов’язаних з наданням компенсації. Внесення такої інформації є актуальним для ненарахування та несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», — зазначила голова парламентського комітету.

Законопроєкт № 11440 пропонує спростити процес отримання компенсацій єВідновлення громадянам, чиє житло не внесено у Державний реєстр речових прав. Раніше у такому випадку потрібно було звертатися до Бюро технічної інвентаризації (БТІ) по витяг про право власності на житло. Але якщо цей витяг отримати в БТІ з тих чи інших причин було неможливо, єдиним варіантом довести своє право власності і, відповідно, право на компенсацію, був суд.

«У разі ухвалення законопроєкту № 11440 отримувати витяг з БТІ буде необов’язково, якщо архіви втрачено або вони розташовані на тимчасово окупованих територіях, а значить, можна буде обійтися і без суду, що зменшить навантаження на судову систему, а отримати компенсацію стане простіше», — підсумувала Олена Шуляк.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.