Виборча система Індонезії зазнала значних змін протягом останніх кількох десятиліть, відображаючи розвиток демократії та політичних інститутів.

Становлення сучасної виборчої системи

До 1945 року Індонезія була колонією Нідерландів, і політична система країни була під контролем колоніальної влади. Після проголошення незалежності в 1945-му Індонезія зіткнулася з необхідністю створення власної політичної системи, включно із системою виборів. Перші загальні вибори відбулися у 1955 році. На той час Індонезія була парламентарною демократією з численними політичними партіями. Проте з

1965-го, після військового перевороту, країна перейшла до авторитарного режиму, відомого як «Новий порядок». У цей період політичний процес був жорстко контрольований, і вибори проводилися тільки для підтвердження влади правлячої партії.

На початку 1990-х років Індонезія розпочала процес демократичних реформ. У 1999-му відбулися перші вільні вибори після понад тридцяти років авторитарного правління. Ці зміни призвели до формування сучасної виборчої системи та відновлення парламентської демократії.

Парламент Республіки Індонезія двопалатний. Народна рада — нижня палата парламенту, і складається з 575 членів. Вибори до неї відбуваються раз на п’ять років на основі пропорційного представництва.

Учасники виборів подають списки кандидатів від політичних партій, а місця розподіляються відповідно до результатів голосування у виборчих округах. Народна рада має право законодавчої ініціативи, контролю за урядом і затвердження бюджету. Також вона бере участь у затвердженні кандидатів на ключові державні посади.

Рада народних представників — верхня палата, і складається з 136 членів, по двоє від кожної провінції, депутати обираються на основі загального голосування на п’ять років. Верхня палата представляє інтереси регіонів та має право на подання пропозицій до законодавчих актів, які стосуються регіонального розвитку. Проте її повноваження є обмеженими порівняно з нижньою палатою.

Виборча система Індонезії використовує пропорційну систему представництва для виборів до Народної ради. Виборці голосують за політичні партії, а кількість мандатів, які отримує партія, визначається на основі процентного співвідношення голосів. Система забезпечує представництво широкого спектра політичних і соціальних інтересів.

Для виборів до Ради народних представників застосовується система прямого голосування, де кандидати обираються за принципом одного члена від кожного округу. Це дозволяє забезпечити певний рівень представництва регіональних інтересів на національному рівні.

У Парламенті Індонезії, зокрема в Народній раді, працюють комітети, які мають чітко сформовані сфери відповідальності та функції: Комітет з питань політики, оборони та безпеки відповідає за політику, оборону, безпеку та зовнішні справи. Комітет з питань економіки та фінансів відповідальний за фінанси, економічну політику, податки та бюджет. Комітет з питань освіти, науки та культури розглядає питання, що стосуються освіти, науки, культури та спорту. Комітет з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення вивчає все, що пов’язане з охороною здоров’я, соціальним забезпеченням, трудовими відносинами.

Комітет з питань інфраструктури, транспорту та енергетики відповідає за інфраструктуру, транспорт, енергетику та житлове будівництво. Комітет з питань безпеки та правопорядку відповідальний за правопорядок, кримінальну політику, правоохоронні органи. Комітет з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування відповідає за регіональний розвиток, децентралізацію, місцеве управління.

Комітет з питань агропромисловості, лісового господарства та рибного господарства розглядає питання, пов’язані з агропромисловістю, лісовим господарством, морським і рибним господарством. Комітет з питань інформаційних технологій та телекомунікацій відповідає за інформаційні технології, телекомунікації, кібербезпеку. Комітет з питань гендерної політики та молоді аналізує питання гендерної рівності, опікується правами жінок, питаннями молоді.

У Раді народних представників також працює низка комітетів: Комітет з питань політики та державного управління — питання політики, державного управління та регіональні питання. Комітет з питань економічного розвитку та фінансів — інвестиції, фінансові питання та спрямування економічного розвитку. Комітет з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення вирішує питання охорони здоров’я, соціального забезпечення та трудових відносин. Комітет з питань освіти, культури та регіонального розвитку займається розвитком освіти, культури, регіональних ініціатив. Комітет з питань інфраструктури та природних ресурсів відповідає за інфраструктуру, природні ресурси та довкілля. Ці комітети допомагають в ефективному управлінні парламентською діяльністю, забезпечуючи спеціалізоване обговорення та підготовку законопроєктів відповідно до їхніх сфер відповідальності.

28 грудня 1991 року Республіка Індонезія визнала Україну незалежною суверенною державою, а 11 червня 1992-го було встановлено дипломатичні відносини між країнами, що розвиваються на засадах дружби і взаєморозуміння. Індонезія зацікавлена в розвитку співпраці з Україною в ІТ-галузі, торгівлі, спорті, культурі, туристичній та інвестиційній сферах. На сьогодні найбільшу частку в імпорті Індонезії з України становлять зернові, а в експорті України з Індонезії — пальмова олія. Реалізується низка інвестиційних проєктів, є співпраця в галузях медицини та освіти.

Республіка Індонезія (РІ) підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. З 24.02.2022 року Індонезія закликала до припинення війни в Україні, підтримала резолюції ГА ООН від 2 березня 2022 року «Агресія проти України», від 24 березня 2022 року — «Про гуманітарні наслідки агресії проти України», від 12 жовт-ня 2022 року — «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» та від 23 лютого 2023 ро-ку — «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».

26 березня 2024 року відбулася зустріч парламентських делегацій України та Республіки Індонезія на полях 148-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу (Женева, Швейцарія).

1 червня 2024 року відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського та новообраного Президента РІ Прабово Субіанто на полях 21-го безпекового форуму «Shangri-La Dialogue 2024» (Сінгапур).

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Індонезія була створена 28 квітня 2020 року, її очолює Артем Кунаєв.

17 серпня відзначають День Незалежності Індонезії. В усіх куточках країни лунатиме фраза «Dirgahayu Republik Indonesia», яку можна перекласти як «Довгого життя Республіці Індонезії».

«Buletin DPR RI» — офіційний друкований орган парламенту Індонезії 

У щоквартальному виданні подано аналіз законодавчої діяльності, огляди та деталі законопроєктів, які розглядаються або були прийняті парламентом, звіти про засідання, дебати, прийняті рішення і результати голосувань. Публікуються інтерв’ю з депутатами, коментарі, що стосуються поточних політичних та соціальних викликів в Індонезії, інформація про нові закони, постанови та зміни в чинному законодавстві країни.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.