Як законодавчий представницький орган він має значний вплив на формування законодавства, здійснює контроль за виконавчою владою та розвиток міжнародних відносин.

Рійгікогу був створений в 1920 році після проголошення незалежності Естонії. Його основна функція — розробка та прийняття законів, що регулюють усі аспекти життя в країні. Після відновлення незалежності в 1991 році Рійгікогу відновив свою діяльність як верховний законодавчий орган. Сучасний парламент Естонії складається зі 101 депутата, які обираються на загальних виборах терміном на чотири роки. Вибори проводяться за пропорційною системою з використанням відкритих списків. Це забезпечує представництво різних політичних партій і груп у парламенті та дозволяє виборцям впливати на складання списків кандидатів.

Законодавча діяльність: Парламент розробляє, обговорює і приймає законопроєкти, що регулюють різні сфери життя держави. Закони можуть бути ініційовані як урядом, так і самими депутатами. Після прийняття законопроєкти передаються на підпис Президенту Республіки, і лише після цього вони набирають чинності. Парламент здійснює контроль над виконавчою владою через різноманітні механізми — такі як запити до уряду, заслуховування звітів міністрів та проведення парламентських слухань. Рійгікогу також має право оголосити недовіру уряду або окремим його членам, що може призвести до їх відставки. Законодавчий орган Естонії відіграє важливу роль у формуванні зовнішньої політики та міжнародних відносин. Парламент затверджує міжнародні договори та угоди, що укладаються Естонією. Це включає торгові угоди, договори про співпрацю з іншими країнами та міжнародними організаціями.

Рійгікогу має кілька комітетів, кожен із яких спеціалізується на певній сфері. Комітет з питань конституції розглядає питання, що стосуються змін та доповнень до Конституції, а також забезпечує відповідність законодавства конституційним нормам. Комітет з питань фінансів займається питаннями державного бюджету, фінансового контролю та економічної політики. Комітет з питань зовнішніх справ відповідає за розгляд міжнародних угод і зовнішньополітичних питань, а також за забезпечення ефективної співпраці з іншими країнами. Комітет з питань оборони аналізує питання національної безпеки та оборонної політики, включаючи бюджет на оборону і військові реформи. Комітет з питань соціальної політики розглядає питання соціального захисту, освіти, охорони здоров’я та трудових відносин. Активна діяльність комітетів допомагає забезпечити детальне обговорення законо-
проєктів і пропозицій, що дозволяє проводити глибокий аналіз і підготовку до їх прийняття.

Як основний законодавчий орган країни він забезпечує прийняття законів, які регулюють повсякденне життя громадян, і контролює дії уряду. Прозорість, відкритість та відповідальність є основними принципами, які сприяють довірі суспільства до парламенту. Завдяки регулярним виборам і участі громадян у політичному процесі він відображає інтереси естонського суспільства та забезпечує баланс між різними політичними силами.

20 серпня — День відновлення незалежності в Естонії. Естонська Республіка була заснована 24 лютого 1918 року і отримала незалежність після Першої світової війни і Естонської війни за незалежність (1918-1920).

У 1940 році країна була окупована і анексована радянським союзом у результаті підписання 23 серпня 1939-го німецько-радянського пакту про ненапад (пакту Молотова-Ріббентропа) і його секретного протоколу. Рух за незалежність в Естонії почався у 1987-му. В листопаді 1988 року Верховна Рада Естонії прийняла 254 голосами проти 7 Декларацію про суверенітет Естонської РСР. У березні 1990 року Верховна Рада Естонії проголосила початок переходу до повної незалежності, і 8 травня 1990-го було проголошено Естонську Республіку. 3 березня 1991 року відбувся референдум, на якому населення республіки проголосувало за державну самостійність і незалежність Естонії.

20 серпня 1991 року Верховна Рада Естонської РСР ухвалила резолюцію про вихід республіки зі складу СРСР і відновлення національної незалежності. Україна визнала незалежність Естонії 26 серпня 1991 року, в свою чергу Естонія визнала незалежність України 9 грудня 1991 року.

Дипломатичні відносини між країнами встановлено 4 січня 1992 року. В 2004-му Естонія стала членом ЄС та НАТО.

Естонія рішуче засуджує російську агресію проти України з перших днів війни. Країна надає послідовну політичну підтримку, військову, гуманітарну та фінансову допомогу. 14 березня 2022 року депутати Рійгікогу першими закликали країни — члени ООН вжити невідкладних заходів для створення забороненої для польотів зони над Україною. 21 квітня 2022 року Рійгікогу ухвалив заяву «Про воєнні злочини та геноцид російської федерації в Україні» — Естонія стала першою країною, яка визнала злочинні дії росії (російського політичного та військового керівництва і збройних сил рф) проти України геноцидом. 

18 жовтня 2022 року Рійгікогу ухвалив заяву про засудження анексії території України та оголошення російського режиму терористичним. Естонія була однією з перших країн, які почали підтримувати Україну військовою допомогою. Країна серед лідерів за обсягами надання військової допомоги з розрахунку на душу населення. З початку російської агресії проти України Естонія надала нашій державі військово-технічної допомоги на понад 400 млн євро, що становить понад 1% ВВП Естонії.

У березні 2023-го Уряд Естонії виділив 25,4 млн євро на покриття витрат, пов’язаних з тимчасово переміщеними особами з України. Кошти розподілені між Міністерством культури (навчання естонської мови на рівні А1), Міністерством соціального захисту (надання медичних і соціальних послуг) і МВС (посилення нагляду на кордоні та моніторингу міграції). З початку російської агресії Естонія вже надала Україні гуманітарної допомоги на 23,1 млн євро, з яких урядова допомога становить 4,1 млн євро, приватна — 19,0 млн євро.

Естонія стала першою країною, яка розпочала практичне відновлення одного з регіонів України — Житомирської області. Під час Першого регіонального форуму з відновлення постраждалих унаслідок російської агресії територій Житомирської області (27 вересня 2022 року) було підписано Меморандум між Житомирською ОВА, Овруцькою громадою та Естонським центром міжнародного співробітництва про спорудження дитячого садка в Овручі. 2 червня 2023 року відбулася офіційна церемонія відкриття першої черги дитсадка на чотири блоки. Додатково Уряд Естонії профінансує будівництво другої черги дитсадка ще на чотири блоки. Естонська сторона також розглядає інші інфраструктурні проєкти з відновлення в області, зокрема серед наступних пріоритетних проєктів — відбудова автомобільного мосту в Малині. Естонська сторона готова виділити 1 млн євро на це, нині триває підготовка відповідної документації.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою створена 23 вересня 2019 року, її очолює Арсеній Пушкаренко.

«Riigikogu Toimetised» — офіційний друкований орган парламенту Естонії

Уперше видання було презентовано в 1990-х після відновлення незалежності Естонії. Воно виходить залежно від кількості матеріалів та потреб парламенту. Як правило, нові випуски з’являються кілька разів на рік та висвітлюють законодавчі акти — це один із основних розділів видання, який містить тексти законів, що були прийняті Рійгікогу. Це можуть бути як нові законопроєкти, так і поправки до чинного законодавства. «Riigikogu Toimetised» публікує протоколи засідань парламенту, що дозволяє громадськості ознайомитися з ходом обговорень, прийнятими рішеннями та ключовими дебатами. Видання часто містить доповіді та звіти комітетів Рійгікогу, які висвітлюють результати розгляду законопроєктів і проведених розслідувань.

Також публікуються наукові статті, аналізи та дослідження, що стосуються правових, політичних і соціальних тем, які є важливими для законодавчої роботи. Видання розміщує інформацію про діяльність окремих депутатів, їхні ініціативи та внесок у законодавчий процес, публікує інтерв’ю з депутатами, державними службовцями та експертами, які коментують важливі законодавчі та політичні питання. «Riigikogu Toimetised» є важливим джерелом інформації для тих, хто цікавиться законодавчими процесами в Естонії, і відіграє важливу роль у забезпеченні прозорості та підзвітності парламенту перед громадськістю.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.