А також — пошук можливостей проведення навчального процесу в умовах відсутності електроенергії, а також збереження зв’язку з Батьківщиною дітей, які навчаються за кордоном.
Про це розповіла народна депутатка, членкиня парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
«Завдяки діям центральної влади та органів місцевого самоврядування приблизно половина наших шкіл уже забезпечена генераторами чи альтернативними джерелами енергії. Також близько 75% учасників освітнього процесу забезпечені укриттями. Робота за цими напрямами триває, і для цього залучаються, зокрема, кошти міжнародних партнерів. Важливо, що більшість укриттів, які будують «з нуля», облаштовані так, щоб там можна було повноцінно проводити навчальний процес», — зазначила парламентарій.
Вона додала, що в питанні побудови укриттів у навчальних закладах враховується безпекова ситуація в кожному окремому регіоні.
«Нещодавно Уряд затвердив постанову про Порядок реалізації експериментального проєкту щодо створення в будівлях і спорудах закладів освіти захищених просторів. Йдеться про приміщення на підвальних, цокольних, перших поверхах, де можна тимчасово перебувати, щоб захиститися від небезпек і засобів ураження під час повітряної тривоги. Цей порядок стосується тих шкіл, які розташовані на території громад із задовільним та/або помірним рівнями ризику», — наголосила народна депутатка.
Водночас, за її словами, сьогодні майже 400 тисяч українських дітей навчаються за кордоном, і з ними також треба підтримувати зв’язок.
«Міносвіти розробило й затвердило українознавчий компонент — скорочену освітню програму для школярів, які перебувають за межами України. Фактично це стисла програма за тими предметами, які не викладають за кордоном: українська мова і література, історія України, географія, захист України, основи правознавства. Тобто кожна дитина зможе повноцінно навчатися і за місцем проживання, і дистанційно здобувати освіту в Україні за українознавчим компонентом», — підкреслила політикиня.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.