Згідно з документом, новий навчальний рік у школах України розпочнеться 2 вересня 2024-го й триватиме до 30 червня 2025-го.

У МОН наголосили, що ОВА та засновники шкіл мають створити належні умови для старту навчального року залежно від безпекової ситуації у регіоні. А школи подбають про баланс між навчанням і відпочинком — на канікули відведено щонайменше 30 днів упродовж навчального року. Ця гнучкість дасть змогу ЗЗСО адаптуватися до викликів воєнного часу та забезпечити якісну освіту для кожного учня. Відповідно до рекомендацій МОН, актуальним для українських шкіл в умовах війни залишається очне навчання з можливістю змішаного. Це спосіб організації навчання, який поєднує навчання в очній (денній) та дистанційній формах. При цьому таке чергування може бути різним за розкладом: тиждень через тиждень; день через день тощо. Черговість змішаного навчання заклади освіти визначають самостійно та фіксують у розкладі занять.

У бюджеті передбачені 2,5 мільярда гривень на будівництво шкільних укриттів

Міністерство фінансів України повідомило, що у бюджеті передбачені необхідні кошти для підготовки до навчального року, зокрема 2,5 млрд грн на облаштування укриттів. «Уряд забезпечує необхідний ресурс для максимальної безпеки учнів і вчителів під час навчального процесу. Тому у бюджеті-2024 передбачено 2,5 млрд грн на будівництво шкільних укриттів, що більше ніж у 1,7 раза до 2023 року», — йдеться в повідомленні. Прем’єр-міністр зауважив, що 235 укриттів уже облаштовано в школах за кошти, спрямовані громадам у межах державної субвенції.

Мінфін також інформує, що в державному бюджеті на 2024 рік передбачено низку інших видатків на освіту.

Зокрема, 103,2 млрд грн виділено на виплату заробітної плати вчителям через надання громадам освітньої субвенції. На закупівлю обладнання та навчання вчителів для викладання предмета «Захист України» заплановано 7 млрд грн.

Для придбання шкільних автобусів виділено 1 млрд грн, а на закупівлю сучасних засобів навчання для Нової української школи — 1,4 млрд грн. Передбачено 100 млн грн на підвищення кваліфікації вчителів Нової української школи, 500 млн грн на оснащення навчально-практичних центрів професійної освіти та 300 млн грн на забезпечення якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами.

Застосунок Мрія тестують школярі з шести областей

Уряд ухвалив рішення для запуску освітнього застосунку Мрія у лютому 2024 року, де зазначалося, що застосунок міститиме бібліотеку контенту, який потрібен конкретній дитині, інформацію про освітні програми, курси, позашкільні активності, олімпіади, гуртки, а також відеоматеріали. У нього можна буде завантажити електронний учнівський квиток Мрія-ID, який працюватиме так само, як і документи в Дії.

Міністерство цифрової трансформації уже почало тестувати роботу освітнього застосунку Мрія. Проєкт запущено у 40 школах Києва та шести областей. «Розпочинаємо тестування Мрії — учасники допоможуть перевірити й покращити роботу застосунку», — йдеться в повідомленні відомства. Наголошується, що бета-тест відбувається в три етапи:

1. Перевірка функціоналу застосунку — від авторизації та наповнення журналу до чатів, сповіщень та аналітики підсумкових досягнень.

2. Підготовка до навчального року — кожну школу відвідають тренери Мрії, які навчать вчителів швидко й легко користуватися застосунком та вебверсією в роботі.

3. Тестування Мрії у реальних умовах — 40 шкіл уперше пройдуть навчальний рік із Мрією.

У тестуванні беруть участь школярі, які отримали доступ до електронного квитка, власних навчальних досягнень, плану дня, списку завдань з дедлайнами, бібліотеки контенту за інтересами, чатів на базі Signal.

Батьки зможуть побачити у Мрії досягнення дитини, розклад, оцінки, домашні завдання, бібліотеку рекомендованого контенту та доєднатися до чатів на базі Signal.

Вчителі отримають можливість складати календарний план, розклад, вести журнал, контролювати домашні завдання, доступ до бібліотеки контенту для професійного розвитку та чатів на базі Signal. Мрія покликана змінити підхід до навчання. Школярі вчитимуться за сучасними підходами. Батьки зрозуміють, що їхнім дітям вдається найкраще, а де треба підтримка. Вчителі ж зможуть приділяти більше уваги розвитку дітей та професійній самореалізації.

Українські школярі навчатимуться за допомогою штучного інтелекту, VR-технологій та Minecraft

ЮНІСЕФ та Асоціація інноваційної та цифрової освіти відкрили 16 цифрових освітніх центрів (DLC) у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях, де українські учні зможуть навчатися за допомогою штучного інтелекту, VR-технологій, Minecraft та Убер-Школи. Така ініціатива впроваджена Міністерством освіти і науки України разом із міжнародними партнерами для надання доступу до освіти в умовах війни.
Головне завдання центрів — забезпечення навчання 16 000 школярів, які не мають повноцінного доступу до офлайн-навчання у прифронтових та деокупованих громадах. «Мета цифрових освітніх центрів — забезпечення безперервного навчання дітей та підлітків, надолуження освітніх втрат, надання можливості брати участь у заходах неформальної освіти, психоемоційна підтримка дітей і підлітків, їхніх батьків та вчителів, надання можливостей для соціалізації та взаємодії, а також підвищення професійних компетентностей учителів. Пріоритет надано деокупованим територіям та громадам, які наближені до бойових дій», — розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків. За словами координатора освітніх проєктів ЮНІСЕФ Анатолія Ігнатовича, у кожній громаді, де працює DLC, впродовж року навчатимуться учні 1—11-х класів — першочергово ті, хто має обмежений доступ до освіти та потребує додаткової підтримки у навчанні та психоемоційної підтримки, наприклад, діти з інвалідністю або внутрішньо переміщені діти. Загалом планується охопити 16 000 школярів.

Координатором цифрових освітніх центрів у цих трьох областях є Асоціація інноваційної та цифрової освіти, яка за підтримки Міністерства освіти і науки з початку війни розвиває Мережу українських освітніх хабів і в Україні, і в країнах ЄС та Великій Британії.

У цифрових освітніх центрах учні зможуть безплатно: за допомогою штучного інтелекту визначити, які предмети та теми зі шкільної програми їм потрібно надолужити; навчатись за допомогою інтерактивних кейсових уроків; проходити практичні та лабораторні роботи, використовуючи технології віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності; отримувати індивідуальні консультації (надолужувати освітні втрати) через спеціальний застосунок (так звана Убер-Школа); набувати навичок, що мають найбільший попит у XXI столітті, завдяки «Урокам для успішного життя»; розважатись з користю зі спеціальною освітньою програмою Minecraft; визначити свій рівень володіння та опанувати українську та англійську мови; отримати психоемоційну підтримку; сформувати паспорт здібностей до 1 000+ сучасних професій за допомогою сертифікованого профорієнтаційного адаптивного тестування, визначити професію своєї мрії та побудувати індивідуальну траєкторію подальшого навчання та кар’єри.

Відкриття цифрових освітніх центрів відбуваються в межах проєкту «Створення цифрових освітніх центрів (DLC) та надання послуг з психосоціальної підтримки для дітей та молоді», який реалізує Асоціація інноваційної та цифрової освіти спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA) та Глобального партнерства заради освіти (GPE).

МОН оголосило донабір заявок на будівництво укриттів у школах п’яти областей

У травні 2024 року Міністерство освіти і науки оголосило додатковий набір заявок на отримання державної субвенції для капітального ремонту або будівництва укриттів у закладах загальної середньої освіти.
«Комісія МОН уже відібрала 50 проєктів на ремонт і будівництво укриттів у межах субвенції, здебільшого це проєкти у 8 прифронтових і прикордонних областях. Їхня загальна вартість — 2,19 млрд гривень.

Відповідно до постанови від 12 квітня, для кожної з 8 пріоритетних областей було визначено граничні обсяги субвенції на облаштування безпечних умов у ЗЗСО, частина областей не дібрала необхідної суми. Як зазначали в МОН, громади до 28 травня могли долучитися до системи DREAM і внести свої проєкти. Серед головних умов для подання на субвенцію: наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця; у ЗЗСО навчаються не менш як 200 дітей; підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади; проєкт повинен бути завершений у цьому році.

Важливо, що в межах затвердженого механізму обласні військові адміністрації зможуть переглянути всі проєкти в системі DREAM та сформувати власний перелік пріоритетних проєктів на підставі стратегічного бачення розвитку регіону та безпекової ситуації. Після чого надати свої пропозиції комісії, створеній МОН, яка відповідно до наданих рекомендацій ОВА обирає та фіналізує список проєктів, які потребують першочергового фінансування в закладах освіти. Громади, які не отримають кошти на облаштування безпечних освітніх просторів, але мають подані проєкти в DREAM, зможуть залучити кошти з інших джерел, наприклад, від міжнародних партнерів або донорів.

Ремонтують укриття, відновлюють заклади освіти

У межах підготовки до нового навчального року тривають ремонтні роботи в укриттях 107 закладів освіти Київщини, з них 25 проводять капітальні ремонти.

Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Р. Кравченко. За його словами, у деяких громадах є питання щодо темпів будівництва укриттів для шкіл та дитсадків. Громади обіцяють, що до початку навчального року мають завершитись усі поточні ремонти в укриттях. Перед очільниками районів і громад начальник обладміністрації поставив чітку вимогу: якщо діти з 2 вересня не заходять на повноцінне офлайн-навчання через відсутність або неготовність укриттів, адміністрація забирає виділену субвенцію і перерозподіляє її на допомогу тим громадам, які зацікавлені в ефективній і швидкій реалізації проєктів.

У 2023/2024 навчальному році мережа закладів загальної середньої освіти становила 627 шкіл. З них майже у 97% закладів діти навчалися очно та змішано. Першочергове завдання на 2024/2025 навчальний рік — організація навчання у 100% закладів за очною та змішаною формами.

У Київській області із 86 дитячих садків, пошкоджених або зруйнованих внаслідок російської агресії, уже відновили 71 заклад.

На Чернігівщині відкрився відновлений коштом Латвії ліцей, що постраждав від ворожих обстрілів.

На Хмельниччині відкрили центр позашкільної освіти, на реконструкцію якого спрямували понад 12 млн грн.

На Полтавщині у межах «Програми з відновлення України» комплексно відновлюють найбільший дитсадок у Коломацькій громаді. У закладі також облаштують укриття на 80 осіб. Оновлений дитсадок розрахований на 40 дітей. Його відвідуватимуть і місцеві діти, і малеча із сусідніх сіл.

На деокупованій Херсонщині відбудовані майже 3800 цивільних об’єктів, зруйнованих військами рф. По області відбудовано понад 3600 будинків, 6 шкіл, 7 дитсадків, 22 заклади охорони здоров’я.

Уряд пропонує запровадити гранти і пільгові кредити на навчання у вишах

Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що передбачає запровадження навчання для студентів за державні гранти та пільгові кредити. «Цьогоріч ми також плануємо запустити масштабну реформу вищої освіти. Насамперед мова про зміну підходів фінансування», — поінформував очільник уряду і нагадав, що нині у системі вищої освіти є навчання на бюджеті і за контрактом. «Ми пропонуємо змінити такий підхід, аби охопити державною підтримкою якнайбільше студентів. Сьогодні ухвалюємо законопроєкт, який передбачає, що у майбутньому студенти зможуть навчатись за рахунок державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів, а також на контрактній формі навчання», — повідомив Шмигаль. Навчання за державним замовленням — це повністю безоплатне навчання студента за бюджетні кошти. Він уточнив, що можливість безоплатно навчатись надаватиметься найкращим за конкурсним балом вступникам, а частину бюджетних місць буде надано вразливим категоріям. «Державне замовлення стосуватиметься передусім спеціальностей, які потрібні державі. Наприклад, суспільству потрібні вчителі та лікарі. Тому держава буде повністю оплачувати навчання для найкращих вступників за цими спеціальностями. А після успішного випуску пропонуватиме перше робоче місце», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Водночас уряд пропонує запровадити модель державних грантів, які дадуть змогу повністю або частково покрити витрати на навчання. Ці гранти не треба буде повертати. На розмір гранту впливатимуть два критерії: перший — це результати зовнішнього оцінювання знань, а другий — це обрана спеціальність. Сума гранту не обов’язково покриватиме повну вартість навчання, але кількість вступників, які отримають фінансову підтримку, істотно збільшиться за рахунок більш справедливого розподілу такої підтримки. В Україні 60% студентів навчаються на контракті. «Наша мета — щоб 60% студентів отримували різні види державної підтримки: держзамовлення, гранти, ваучери або, в майбутньому, пільгові кредити», — додав Шмигаль. Серед новацій, які пропонує уряд, — встановлення спеціальних умов прийому на навчання в університетах для ветеранів, дітей загиблих українських героїв, дітей з інвалідністю, дітей-сиріт та інших пільгових категорій.

На Вінниччині 612 студентів-учасників бойових дій, їх дітей та членів сімей загиблих захисників уже отримали компенсацію за навчання на понад 10,5 млн грн з обласного бюджету. Такі виплати відбулися відповідно до Обласної цільової програми підтримки учасників бойових дій, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників та захисниць України.

За матеріалами Укрінформу.