Так, Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти у другому читанні проєкт закону про рейтингування (реєстр. № 5819 від 22.07.2021, євроінтеграційний). Документ спрямований на встановлення правових засад визначення рейтингів та їх використання, приведення діяльності рейтингових агентств в Україні у відповідність до вимог Регламенту Європейського Союзу.

«Окрім цього, законопроєкт допоможе покращити інвестиційний клімат в Україні, сприятиме пожвавленню інвестиційних процесів, мінімізації ризиків на ринках капіталу», — зазначив Данило Гетманцев. Відповідний закон, у разі ухвалення, набуде чинності з 2026 року.

Також Комітет рекомендував Парламенту прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (реєстр. № 10072 від 19.09.2023, євроінтеграційний).

«Головною метою цього акта є приведення законодавства України про санкції у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення захисту економічних, внутрішніх інтересів національної безпеки України, територіальної цілісності, фінансової системи України від загроз, що виникають внаслідок агресії російської федерації», — зауважив голова Комітету.

Відповідним законопроєктом пропонується внести зміни, якими передбачається:

поширити на всіх громадян України, фізичних та юридичних осіб в Україні зобов’язання щодо заморожування коштів або інших активів осіб, включених до Переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

поширити таке зобов’язання щодо заморожування на всі кошти або інші активи, а саме: всі кошти або інші активи, які перебувають у власності або під контролем підсанкційної особи або організації, а не лише ті, які можуть бути пов’язані з конкретним терористичним актом, змовою або загрозою, або з конкретним поширенням зброї масового знищення; кошти або інші активи, які перебувають у повній або спільній власності або під прямим або опосередкованим контролем підсанкційних осіб або організацій, та інше (детальніше в законопроєкті);

заборонити громадянам або будь-яким фізичним та юридичним особам надавати будь-які кошти або інші активи, економічні ресурси, фінансові або інші пов’язані з ними послуги на користь фізичних та юридичних осіб, включених до Переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

надати Кабінету Міністрів України право формувати Перелік держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення не лише на основі висновків таких міжнародних, міжурядових організацій.

Крім того, народні депутати України — члени Комітету рекомендували Верховній Раді України прийняти за основу проєкт закону про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків (реєстр. № 11474 від 12.08.2024, н. д. Гетманцев Д. О. та інші).

У Комітеті повідомляють, що цей законопроєкт:

розширює коло потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава;

дозволяє продаж будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі);

підвищує вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників з продажу;

включає міжнародних донорів до участі у процедурі відбору фінансових радників з продажу та процедурі самого продажу;

оновлює правила щодо визначення ціни та проведення аукціону відповідно до рекомендацій Світового банку;

враховує вірогідність, що в аукціоні може брати участь лише один потенційний інвестор;

приводить вимоги до договору купівлі-продажу у відповідність до ринкових практик;

запобігає негативному впливу на процедуру продажу (наприклад, зупинку продажу) з боку колишніх бенефіціарних власників чи поточних міноритарних акціонерів.

Наостанок Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти у другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів (реєстр. № 6490-д від 06.04.2023).

«До другого читання внесені пропозиції та поправки, спрямовані на удосконалення правових засад проходження служби в митних органах, зокрема врегулювання істотних умов контракту про проходження служби в митних органах, визначення вимог до професійної компетентності посадових осіб митних органів, запровадження процедури ротацій посадових осіб митних органів, перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя, можливість проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа посадових осіб митних органів», — зауважив Данило Гетманцев.

Крім того, удосконалюються підходи до формування конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, атестаційних комісій та комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, тощо.

Також, за словами голови Комітету, під час підготовки законопроєкту до другого читання Комітетом врегульовано умови оплати праці посадових осіб митних органів.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.