Темою обговорення стала важливість євроінтеграції України та захист свободи слова як ключової умови для успішного майбутнього країни. Також розглянули роль Суспільного мовлення у цьому процесі, його внесок у створення якісного контенту та вплив на медіаринок. Окремо поспілкувалися про диджитал-платформи і Українське радіо, 100 років від дня заснування якого відзначатиметься 16 листопада.
«Суспільне — це реформа. Існування Суспільного мовника — одна з ключових частин демократичних реформ в Україні. Не можна ставитися до Суспільного, як до сукупності телевізійних, радіоканалів і цифрових платформ. Суспільне — це частина демократичного устрою України. І будь-які зазіхання на Суспільного мовника є зазіханнями на цей демократичний устрій», — наголосив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у вступному слові.
Представник директорату зовнішньої політики та політики сусідства Єврокомісії Танел Танг відзначив ухвалений Україною Закон «Про медіа» і перегляд Закону «Про рекламу». За його словами, у цьому напрямі євроінтеграційний прогрес України є одним із найшвидших. Експерт додав, що і мовник, і регулятор повинні мати достатньо ресурсів для своєї діяльності, зокрема фінансових, адже це одна з основ для збереження їхньої незалежності.
Очільник парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підкреслив баланс думок в новинах Суспільного, становлення мовника як верифікованого джерела інформації для громадськості.
«Суспільне вміє подавати проблематичні гострі теми збалансовано, не викликаючи підняття емоційності в дискусіях. Власне, якісна комунікація в суспільстві — це не стан, а постійний процес. Тому за це зараз можна подякувати команді Суспільного і всім, хто його підтримує», — сказав депутат.
Крім того, Суспільне має працювати для дитячої аудиторії. На цьому докладно зупинилася заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«Стоячи на лінійці школярів, думала про контент, який хотіли б дивитись наші діти різного віку. Добре, що Закон «Про медіа» дав можливість вкладати кошти в диджитал. Бо діти точно радіо слухати не будуть, а от в ютубі щось зможуть переглянути. Також багато думала про сім’ї, а особливо про дітей, які залишаються за кордоном. Думаю, саме Суспільне має взяти на себе цей напрям — зв’язок українців за кордоном з Україною. Сподіваюсь, обстоїмо фінансування і незалежність Суспільного на належному рівні», — прокоментувала політикиня.
Від Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики виступив і голова підкомітету культурної політики Микола Княжицький. Парламентар детальніше поділився роздумами про кіновиробництво.
«Кіно, зокрема документальне, має значний вплив на моральний стан армії і суспільства загалом. Очевидно, що без розвитку культури ми ризикуємо швидко програти російській пропаганді. Тут бачу два важливі аспекти: задоволення внутрішніх потреб українців у якісному продукті, оскільки на це є попит, і донесення правдивих українських меседжів про Україну для світу. Державна політика щодо кожного з цих пунктів має бути змістовною і продуманою. Важливо підтримувати Держкіно та Суспільне, допомагати молодим українським режисерам, підтримувати справедливість на пітчингах», — переконаний Микола Княжицький.
До розмови про документалістику долучився Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Депутат відзначив внесок Суспільного мовника у висвітлення історичної правди та руйнування радянських наративів. «Ми перенароджуємося як нація, ми хочемо більше дізнаватися про нашу історію... Йде переосмислення самого здобуття незалежності, наприклад, як у згаданому раніше фільмі «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла», — зауважив Олександр Корнієнко. За його словами, такі документальні фільми від Суспільного позитивно впливають на всю галузь документального кіно в Україні.
Під час третьої панелі учасники конференції говорили про Українське радіо. Гаслом для його ювілею обрали «Майбутнє сторіччя Українського радіо». «Я ніколи не думав, що, дійшовши до сторіччя Українського радіо, ми зрозуміємо, що радіотехнологія не втрачає своєї актуальності. Вона є дуже важливою, особливо у час воєн та надзвичайних ситуацій», — зазначив член правління Суспільного мовлення Дмитро Хоркін.
З нагоди ювілею планується випуск спеціальної марки та монети, підтримано пропозицію назвати сквер у Києві на честь Українського радіо тощо.
«Я великий апологет Українського радіо, і для мене довіра до Суспільного формувалась саме через довіру до Українського радіо... Погоджуюсь, що на наступні сто років це буде трансформація, але голос радіо має звучати, має бути доступним на території України та за її межами», — сказала перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.
Парламентарка побажала Українському радіо сили, міці та ще більше успішних проєктів.
Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного, розповіла, що загалом на наступні роки для мовника пріоритетом залишається збереження та поглиблення довіри аудиторії, тісніша взаємодія із суспільством на засадах незалежної та доброчесної журналістики, створення впливового контенту і зміцнення суспільної безпеки та української культури.
«Кейс Суспільного — це про демократію, про співпрацю і взаємодію на ринку. І, зрештою, про зміну культури поведінки і мислення: і галузевої, і політичної, і просто громадян», — резюмував заступник директорки, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.
Подію організовано за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці із Суспільним Мовленням та Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за підтримки Програми USAID РАДА: наступне покоління.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
