Четвертий Саміт Міжнародної Кримської платформи за участю керівництва країни та низки важливих іноземних гостей цього року зосереджений на п’яти темах: питанні територіальної цілісності України, реінтеграції тимчасово окупованих територій, поверненні полонених громадян, успіхах України на Чорному морі та розвінчанні російських міфів про Крим.
Кримська платформа — ініційований Україною новий міжнародний консультаційно-координаційний формат. Платформа спрямована на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети — деокупації Криму та повернення його Україні мирним шляхом. Діяльність Кримської платформи офіційно започаткована в Києві 23 серпня 2021 року на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, парламентів і міжпарламентських асамблей, громадянського суспільства та експертного середовища.
Основними напрямами роботи платформи є: консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму; ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу; захист прав людини та міжнародного гуманітарного права; забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації; подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.
На парламентському треку провідна роль належить Міжфракційному об’єднанню «Кримська платформа», яке створене у Верховній Раді України у грудні 2020 року. Міжфракційне об’єднання сприяє активній співпраці в межах парламентських асамблей міжнародних організацій.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
На знімках: під час відкриття Меморіалу памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Фото з фейсбук-сторінки Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
