Обґрунтування Комітету з питань освіти, науки та інновацій щодо золотих та срібних медалей

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у межах контрольної функції Комітету було розглянуто питання «Про доцільність централізованого виготовлення золотих і срібних медалей і нагородження ними випускників закладів загальної середньої освіти».

Питання «доцільності» було розглянуто з трьох аспектів: з правового, з педагогічного і з фінансового.

1. З правової точки зору подальше централізоване виготовлення золотих і срібних медалей є незаконним, адже чинний дотепер наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 № 306, яким затверджено Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», не ґрунтується на законі, що відповідно порушує прямий припис частини 2 статті 19 Конституції України. Правові підстави для цього наказу не передбачені новим чинним Законом України «Про повну загальну середню освіту», що був прийнятий парламентом ще 16 січня 2020 року. Дотепер у самому цьому наказі (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0354-15№Text) зазначено, що він прийнятий відповідно до статті 23 Закону України «Про загальну середню освіту», тобто відповідно до того закону, який вже більш як 4 роки визнаний парламентом як такий, що втратив чинність відповідно до прикінцевих положень нового Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Водночас слід зазначити, що відповідно до статті 16 нового Закону України «Про повну загальну середню освіту» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20№Text) за особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій, науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення. Види та форми заохочення і відзначення учнів у закладі освіти визначаються установчими документами закладу освіти та/або положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується педагогічною радою закладу освіти. До видів заохочення і відзначення учнів, зокрема, може бути віднесено нагородження похвальним листом, грамотою, золотою чи срібною медаллю. Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада закладу освіти. Рішення про заохочення (відзначення) учнів приймаються з дотриманням принципів об’єктивності, справедливості, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

2. З педагогічної точки зору нагородження золотими і срібними медалями випускників закладів загальної середньої освіти вже давно перестало бути стимулом до успішного навчання і об’єктивним показником такої успішності. Адже з часу запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (2009 рік) та зміни механізмів зарахування випускників шкіл до закладів вищої освіти, зокрема на навчання за кошти державного бюджету (державним замовленням) (відповідно до Закону України «Про вищу освіту» 2014 року), володільці золотих і срібних медалей втратили будь-які переваги під час вступу. Натомість єдиним об’єктивним критерієм для вступу до закладу вищої освіти, зокрема на бюджет, стали результати ЗНО, останніми роками — результати НМТ.

Таким чином, останній рік, коли випускники закладів загальної середньої освіти — володільці золотих і срібних медалей мали «право на першочергове зарахування до вищих навчальних закладів», був 2014-й — відповідно до пункту 1 розділу XV Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2014 році (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1855-13№Text), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України, підписаним тодішнім міністром Дмитром Табачником. Натомість уже в Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році, що були затверджені наказом МОН України відповідно до нового тоді Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року, такої «пільги» чи «переваги» не було.

Саме тому відмова від централізованого виготовлення золотих і срібних медалей і відмова від подальшого нагородження ними випускників шкіл була свідомим консенсусним рішенням у 2018-2020 роках (під час підготовки і прийняття нового Закону України «Про повну загальну середню освіту») і тодішніх очільників Міністерства освіти і науки України, робочої групи, яка включала управлінців, директорів шкіл, представників батьківської спільноти, експертів тощо, і всього складу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Крім того, бажання старшокласників (часто їхніх батьків, інколи адміністрації школи) «за будь-яку ціну» зберегти (чи не втратити) право на отримання золотої чи срібної медалі часто призводить до:

1) дискримінації, а інколи й до фізичного та/або психічного виснаження таких дітей, адже вони змушені «успішно тягнути» всі предмети, у той час як інші їхні однокласники мають можливість зосередити свою увагу на основних «профільних» (за їхнім вибором) предметах, які вони планують складати на ЗНО/НМТ (перехід старшої школи до старшої профільної школи є складовою реформи «Нова українська школа», тобто профілізація старшої школи відповідно до здібностей і вподобань учнів і учениць це нормально і природньо);

2) недоброчесного оцінювання, адже освітяни наводять безліч прикладів «дотягування» оцінок (чи то за бажанням вчителів, чи то під тиском батьків, чи на прохання учнів). Проте невідповідність оцінок «медалістів» і їхніх результатів під час складання ЗНО/НМТ не один раз ставала предметом обговорень в освітянських колах;

3) існування непотрібної і невиправданої бюрократії, пов’язаної з «прогнозуванням» вчителями кількості медалістів, централізованим збиранням цієї інформації зі шкіл для формування проєкту державного бюджету з фіксуванням прогнозованих коштів для виготовлення золотих і срібних медалей тощо.

3. І, насамкінець, з фінансової точки зору, витрати державного бюджету на закупівлю золотих і срібних медалей за описаних вище обставин мають вигляд, м’яко кажучи, «неефективного» витрачання бюджетних коштів, особливо в умовах війни з рф. Нагадаємо, що якщо у 2024 році на закупівлю золотих і срібних медалей витратили майже 3 млн грн, то відповідно до інформації, озвученої на засіданні Комітету 11.09.2024 року представником Міністерства освіти і науки України, на наступний, 2025 рік, заплановано майже 6 млн грн.

Саме тому, з урахуванням усіх зазначених вище обставин, рішенням Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій було визнано недоцільним подальше централізоване виготовлення за кошти державного бюджету України золотих і срібних медалей і нагородження ними випускників закладів загальної середньої освіти, Міністерству освіти і науки України було рекомендовано забезпечити нарешті виконання вимоги пункту 6 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» і визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 № 306, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 354/26799, яким затверджено Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.