Це була Конституція Мейдзі, яка запровадила двопалатну систему, що проіснувала до Другої світової війни. Після війни, у 1947 році, була ухвалена нова Конституція, що підтвердила демократичні принципи і розширила повноваження парламенту. Національні збори Японії відповідають за розгляд та прийняття законів, затвердження бюджету, контроль за діяльністю уряду, затвердження міжнародних угод та договорів.
Парламент Японії складається з двох палат. Палата представників (Шюгіін) — це основна палата з більшою кількістю повноважень. Налічує 465 членів, які обираються на основі змішаної системи: частина — за пропорційним представництвом, частина — за мажоритарними округами. Вибори проводяться кожні 4 роки, але можуть бути оголошені й дострокові вибори. Термін повноважень членів палати — 4 роки. Палата представників має переважне право ініціювати законодавчі акти, особливо з питань бюджету і оподаткування. Затверджує кандидатуру прем’єр-міністра, якого пропонує імператор. Має право висловлювати недовіру уряду, що може призвести до його відставки.
Палата радників (Сангіін) — друга за значенням палата з дещо обмеженими повноваженнями. Налічує 248 членів. Її склад обирається на термін 6 років, вибори проводяться кожні 3 роки для оновлення половини складу палати. Обрання відбувається також за змішаною системою: частина — за пропорційним представництвом, частина — за мажоритарними округами.
Ця палата може розглядати і затверджувати законопроєкти, але Палата представників має пріоритет вирішення спірних питань. Може ініціювати законодавчі акти, але зазвичай це робить менш активно, ніж Палата представників. Затверджує призначення суддів Верховного суду та інших високопосадовців. Окрім того, виконує роль контролю над рішеннями Палати представників. Може ініціювати обговорення важливих питань і питань соціальної політики.
У Національних зборах Японії працюють комітети, які займаються різними аспектами законодавчої діяльності. Кожна палата має свої власні комітети, але загалом вони виконують подібні функції.
Діяльність Палати представників ґрунтується на роботі низки комітетів: Комітет з питань бюджету розглядає бюджетні пропозиції уряду та контролює фінансові витрати. Комітет з питань законодавства аналізує і обговорює законопроєкти перед їх винесенням на голосування. Комітет з внутрішніх справ та комунікацій відповідає за законодавство, пов’язане з місцевими органами влади, адміністрацією та зв’язком. Комітет з міжнародних відносин розглядає питання зовнішньої політики, міжнародних договорів та співпраці. Комітет з соціальних справ вивчає законодавство у сферах охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти та культури. Комітет з економічних справ аналізує питання економіки, промисловості та торгівлі. Комітет з питань оборони розглядає питання, пов’язані з національною безпекою. Комітет з питань навколишнього середовища вивчає законодавство про охорону навколишнього середовища та екологічну політику.
Палата радників має низку власних комітетів. Комітет з питань бюджету розглядає бюджетні пропозиції і контролює фінансові витрати. Комітет з питань законодавства вивчає законопроєкти та рекомендує їх до розгляду в палаті. Комітет із внутрішніх справ та комунікацій аналізує питання, що стосуються місцевих органів влади та зв’язку. Комітет з міжнародних відносин розглядає питання зовнішньої політики та міжнародних угод. Комітет із соціальних справ досліджує питання в сфері охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти. Комітет з економічних справ вивчає законодавчі ініціативи в економічній сфері. Комітет з питань оборони розглядає питання, пов’язані з національною безпекою. Комітет з питань навколишнього середовища аналізує екологічну політику та законодавство.
Комітети проводять детальний аналіз законодавчих ініціатив, можуть вносити поправки та формулювати рекомендації. Комітети можуть запрошувати експертів та представників уряду для обговорення законопроєктів і важливих питань. Комітети готують звіти для пленарних засідань, що підсумовують їхні висновки та рекомендації. Загалом комітети відіграють важливу роль у законодавчому процесі, забезпечуючи більш детальний аналіз та підготовку до обговорення питань, що стоять на порядку денному засідань парламенту Японії.
Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року. Встановлення дипломатичних відносин відбулося 26 січня 1992 року. Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань. Обидві країни відстоюють фундаментальні принципи верховенства права, демократії та загальнолюдських цінностей. Японія на постійній основі підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, не визнає будь-які спроби легітимізації незаконної анексії АР Крим та м. Севастополь з боку рф, а також запровадила режим санкцій щодо рф у відповідь на анексію АР Крим та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей.
З початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України урядом Японії надається фінансова, військово-технічна, гуманітарна та інші види допомоги і на двосторонній основі, і по лінії міжнародних організацій.
Станом на липень 2023 року урядом Японії було запроваджено 21 пакет санкцій проти рф та інші обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб рф, рб, самопроголошених керівників т. зв. ОРДЛО та українських колаборантів, причетних до підбурювання ведення агресивної війни проти України.
Ще до початку повномасштабної війни рф проти України Японія надавала нашій державі істотну технічну, грантову та фінансову допомогу з метою зміцнення демократичних інститутів, проведення адміністративних та економічних реформ, стабілізації макроекономічної ситуації, розвитку культури, освіти, медицини, інфраструктури в нашій країні. За даними японської сторони, загальна сума допомоги розвитку з 2014 року становить 1,87 млрд дол. США. Від початку російської збройної агресії Японія активізувала зусилля із надання гуманітарної та фінансової допомоги Україні. Станом на червень 2023 року загальний пакет фінансової допомоги, у т. ч. через міжнародні інституції, становив 7,6 млрд дол. США. Крім того, Японією виділено 300 млн дол. США на екстрену гуманітарну допомогу для громадян України, які потерпають від наслідків збройної агресії рф, а також для тимчасово переміщених осіб, що були змушені виїхати за межі України.
Японія також зацікавлена у приєднанні до проєктів з повоєнної відбудови інфраструктурних об’єктів України. Надана Японією фінансова допомога Україні перевищила 4,5 мільярда доларів — Японія посідає 4 місце серед партнерів України за розміром наданої бюджетної підтримки. Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда у червні 2024 року на саміті G7 підписали безпекову угоду, де зокрема зазначено, що впродовж 2024 року Японія надасть Україні 4,5 млрд дол. та підтримуватиме її протягом усього 10-річного строку дії угоди.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Японією створена 15 жовтня 2019 року. Співголовами є Ярослав Железняк, фракція політичної партії «Голос», та Галина Михайлюк, фракція політичної партії «Слуга народу».
«Тайсео» — офіційний друкований орган Національних зборів ЯпоніїУкраїнською перекладається як «Офіційний бюлетень». До тематики публікацій належать офіційні документи, закони, постанови та інші важливі матеріали, пов’язані з діяльністю парламенту. Його мета — забезпечити прозорість та доступність інформації про законодавчі процеси для громадськості. «Тайсео» виходить кілька разів на тиждень, залежно від активності парламенту.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
