Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на своєму засіданні 26 вересня детально обговорив проєкт закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. № 12000), поданий Кабінетом Міністрів України.

Народні депутати заслухали міністра культури та стратегічних комунікацій Миколу Точицького, міністерку соціальної політики України Оксану Жолнович, представників провідних культурних та медійних установ.

На засіданні порушили питання фінансування сфери культури, інформаційної політики, утримання будинків дитини тощо.

За словами міністра Миколи Точицького (на знімку), працівники сфери культури, а це приблизно 200 тисяч осіб, уже працюють у надскладних умовах, а їхня середня заробітна плата вдвічі менша, ніж, наприклад, у працівників сфери економіки. Водночас культурні діячі продовжують виконувати важливу нині роль зі збереження ідентичності і підтримки жителів громад.

«Хотів би звернути увагу на найбільш необхідні потреби. Зокрема, на фінансування Українського культурного фонду на 2025 рік передбачено 145 млн грн, додаткова потреба становить 105 млн грн. Йдеться про грантову підтримку для створення контенту, відповідно, якщо він буде якісним, а для цього потрібне фінансування... це дасть змогу створювати умови для повернення людей мистецтва в Україну», — сказав посадовець.

Крім того, він наголосив на бюджетуванні програми єКнига, на яку виділено 100 млн грн при загальній потребі у 436 млн грн, на утриманні об’єктів культурної спадщини національних заповідників (Софія Київська, Чернігів Стародавній) тощо.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук (на знімку) нагадала, що досі не затверджені нормативні акти для надання книжкових сертифікатів цьогоріч, тобто станом на сьогодні здається нереалістичним забезпечити книжковими сертифікатами усіх громадян, які мають на це право. Політикиня підкреслила важливість збереження фінансування Суспільного мовника та Українського інституту, однієї з ключових для культурної дипломатії установ.

Ці твердження у своєму виступі підтримав народний депутат, член Комітету Володимир В’ятрович. Парламентарій наголосив, що багато говориться про те, що це війна за ідентичність, і це справді так, проте в українському бюджеті це не простежується. Тим часом російська федерація інвестує колосальні ресурси в поширення своєї пропаганди.

«Ми можемо говорити про потреби української культурної дипломатії, але якщо у нас не буде профінансований спеціальний інструмент української культурної дипломатії (Український інститут. — Прим. ред.), то, очевидно, жодної культурної дипломатії не буде», — сказав Володимир В’ятрович.

Також парламентарії зазначили, що для Державної служби з етнополітики та свободи совісті виділено 10 млн грн для роботи з національними меншинами. Така сума є занадто малою для цього напряму діяльності, який, ба більше, моніториться Єврокомісією.

Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький (на знімку), серед іншого, згадав про скорочення фінансування Інституту національної пам’яті. Орган нині має багато завдань, які потребують розв’язання та також впливають на євроінтеграцію України.

У бюджеті передбачається суттєве недофінансування для закладів культури і мистецтва: театрів, бібліотек, музеїв, кіно, художніх колективів, виставок тощо.

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич переконана, що нагальним є питання бібліотек.

«Варто збільшити заробітні плати для бібліотекарів, звернути увагу на ті статті витрат бюджету на 2025 рік, які не є критичними, і врегулювати видатки на культуру у такий спосіб», — написала депутатка за результатами засідання.

Другим блоком Комітет розглянув питання бюджету, що стосуються захисту дітей. Першою щодо цього виступила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович (на знімку).

«У нас є програма на підтримку малозабезпечених родин. На жаль, у межах цієї програми на 2025 рік запроєктовано менше коштів, але все одно запроєктували підняття рівня прожиткового мінімуму для дітей зі 140% до 145%, щоб родини мали більше покриття. На соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини, у нас є 80 млрд грн, що відповідає минулорічному рівню. Також у нас є окрема бюджетна програма про соціальний захист дітей та сім’ї, за цією програмою ми покриваємо допомогу у зв’язку з вагітністю, допомогу на дітей, що є під опікою, тощо», — розповіла Оксана Жолнович.

Очільниця профільного підкомітету Тетяна Скрипка наголосила на необхідності бюджетування програми із забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а заступник голови Комітету Павло Сушко звернув увагу, що в проєкті Держбюджету взагалі не передбачено коштів на будинки дитини. За його словами, це важливо, адже належне фінансування будинків дитини державним коштом забезпечить захист дітей, які від народження опинилися в складних життєвих обставинах, залишились без батьківського піклування, і, крім держави, про них немає кому подбати.

За підсумками засідання голова Комітету Микита Потураєв поінформував, що всі пропозиції щодо збільшення фінансування окремих інституцій та програм буде сформовано як правки Комітету і подано до проєкту Бюджету на 2025 рік.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.