Таку амбітну мету ставить перед собою Державний ліцей «Міжнародна українська школа» (далі –МУШ).
23 вересня 2024 року ліцей презентував нову стратегію.
Розмова об’єднала народних депутатів України, Міністра освіти та науки України, членів наглядової ради МУШ, представників дипломатичного корпусу України, українських освітян та керівників освітніх центрів за кордоном.
Зараз майже 850 000 дітей шкільного віку зареєстровані в освітній системі країн Європейського Союзу. З них Міністерство освіти і науки України, а також наша освітня система ідентифікують лише 341 000 дітей.
«Є діти, яких не бачить українська система освіти через те, що вони не навчаються в українських школах. Ми маємо повертати українських дітей. Треба бути свідомим того, що освіта важливий аспект в цьому, але не ключовий. Ключовий – це питання безпеки, наявності дому, рідного міста, яке перебуває в окупації або може бути знищене російськими військами», - зазначив голова Піклувальної ради МУШ, член Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук. Він додав: «Ми, як держава, маємо тримати зв’язок з кожною українською дитиною за кордоном, з тими, хто виїхав під час повномасштабного вторгнення, з тими, хто вже давно з родиною перебуває за кордоном, з нашою діаспорою».
Нова візія школи – стати організацією, яка об’єднує українські освітні осередки за кордоном заради того, щоб через мережу управління тримати зв'язок з українською дитиною, давати українознавчий компонент, зберігати її ідентичність.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив: «Міністерство освіти дозволило зараховувати ті дисципліни, які вивчаються в іноземних школах. Отже, нам потрібно дати українську компоненту, і діти можуть отримувати два свідоцтва одночасно. Своє канадійське, до прикладу, і українське про повну загальну середню освіту. Це додаткові можливості для всіх: і для нас, і для них. Захочуть повертатися — повернуться, якщо ми створимо такі умови, захочуть приїхати сюди працювати — ми будемо потребувати цього після Перемоги. Усіх наших дітей ми прагнемо повернути, але нам потрібно тримати з ними зв'язок».
Міжнародна українська школа також планує залучати нові технології.
«Ми спілкувалися з американським стартапом, який працює в декількох вишах щодо впровадження штучного інтелекту. І ми бачимо великий потенціал, щоб робити це на базі Міжнародної української школи. У нас має бути мета, щоб говорили про українське освітнє диво, оскільки ми вміємо вчити і ми вміємо вчитися. І МУШ буде такою точкою входу», — підсумував заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин.
Наразі з МУШ співпрацює 42 освітні осередки в 10 країнах.
Від початку повномасштабного вторгнення десятки українських вчителів, жінок разом з дітьми, виїжджаючи в країни Європи, створювали свої освітні осередки, школи, щоб навчати дітей, школи вихідного дня, просто кружки з вивчення української мови і такі центри розвивалися.
Одне з завдань Міжнародної української школи – доєднати до мережі кожен із цих освітніх центрів. Надати методологічну, юридичну допомогу, забезпечити підручниками.
Серед стратегічних завдань МУШ:
Підтримка дітей з тимчасово окупованих територій, забезпечення їхньої інтеграції в освітній процес України;
Розбудова партнерської мережі: всебічна підтримка та розширення українських освітніх центрів за кордоном;
Підтримка українців за походженням: можливість вивчати рідну мову, історію та культуру в недільних школах та культурних центрах;
Підтримка українських вчителів за кордоном;
Створення можливості для поширення української освіти і культури у світі.
За словами Сергія Бабака, «міжнародна українська школа – це інструмент, який може уже зараз починати освітню, ментальну, культурну деокупацію, підтримуючи зв'язок з тими, хто знаходиться на окупованих територіях».
«Ми діяти повинні зараз, – зазначив Роман Грищук. — Забезпечувати наших дітей на окупованих територіях правом на українську освіту. І тут необхідно врахувати три аспекти. Перший - безпековий. Протоколи безпеки для таких дітей мають бути розроблені. Другий – методологія. Необхідно адаптувати українську програму під дітей, які народилися в окупації. І третій аспект – визнання результатів. Зараз неможливо дітей з окупованих територій, які не мають свідоцтва про освіту, зарахувати в українську школу. МУШ може стати винятком».
У своєму виступі Сергій Колебошин наголосив: «Ми маємо зрозуміти, як виплачувати зарплату нашим вчителям за кордоном, ми маємо переосмислити модель екстернатної форми навчання. Ми маємо зробити все, щоб діти, які знаходяться за межами Батьківщини, не забували українських традицій та рідної мови».
Також учасники та гості презентації обговорили перспективи взаємодії МУШ з діаспорою та необхідність психологічної підтримки дітей, які виїхали за кордон чи перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Найважливіші тези прозвучали, нові висновки зроблені, перспективи Міжнародної української школи визначені.
Поміж рядків спікерів не один раз читалась думка: «Якщо б ми вкладали мільйони у ствердження національної ідентичності, нам би не довелося вкладати їх в озброєння».
