«Україна обрала курс на євроінтеграцію і бачить своє майбутнє в складі Європейського Союзу. Українське суспільство, Верховна Рада, Президент і Кабінет Міністрів уже зробили значні кроки для того, щоб наблизитися до вимог, необхідних для отримання статусу повноправного члена ЄС», — зазначив голова Комітету з питань цифрових трансформацій Михайло Крячко.

На основі попередньої оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС), проведеної наприкінці 2023 року, Україна імплементувала 1625 актів права. Однак 2739 актів ЄС ще підлягають повній або частковій імплементації. Якщо врахувати, що Україна офіційно закріпила свій курс на євроінтеграцію у 2014 році, можна зробити висновок, що в середньому приймається майже 160 актів на рік. Це означає, що для повної імплементації всіх актів права знадобиться приблизно 17 років. «Крім того, важливо враховувати, що законодавство ЄС постійно оновлюється й Україні доведеться вносити корективи до свого плану імплементації у відповідь на ці зміни», — додав Михайло Крячко.

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації провів аналіз тимчасових і ресурсних витрат на підготовку та прийняття євроінтеграційних законів. Для прикладу ми виділили законопроєкт про електронні комунікації № 3014 від 05.02.2020 року, який став аналогом Європейського кодексу електронних комунікацій.

Основні статистичні показники:

- тривалість проходження законопроєкту — 1 рік і 6 місяців;

- кількість робочого часу на розробку — 848 годин;

- кількість залучених спеціалістів — 131 особа;

- загальні затрати людино-годин — 22480;

- підготовлено 13100 сторінок матеріалів формату A4.

«Різні комітети Верховної Ради, Офіс Президента або Кабінет Міністрів можуть витрачати більше або менше часу на імплементацію необхідних актів права залежно від складності документа. Але в будь-якому разі це тривала і ресурсомістка робота.

Розуміючи важливість якості підготовлених документів, ми прагнемо до того, щоб усі законодавчі акти відповідали вимогам ЄС. Невідповідності чи помилки можуть призвести до необхідності повторної розробки документів, що вимагатиме додаткових витрат часу та ресурсів.

З метою оптимізації цих процесів наша команда активно вивчає новітні технології. Ми провели аналіз існуючих рішень у Європарламенті та парламентах інших країн, а також консультувалися з провідними фахівцями у сферах інформаційних технологій і законотворчості. Результатом наших зусиль став інноваційний проєкт, який суттєво прискорить розробку і експертизу актів права в рамках євроінтеграції.

Проєкт базується на використанні таких сучасних технологій, як:

- штучний інтелект (ШІ) для автоматизації аналізу великих масивів даних і структурування інформації;

- автоматизація структурно-алгоритмічного аналізу, що спрощує складні юридичні процеси і мінімізує помилки, пов’язані з людським фактором;

- хмарні технології, які забезпечують гнучкість і доступність даних у будь-який час і з будь-якої точки;

- блокчейн-технології для підвищення прозорості та безпеки в процесі прийняття та верифікації законів.

Використання ШІ дасть змогу істотно прискорити аналіз законопроєктів, автоматично виявляючи суперечності з чинними нормативно-правовими актами — як українськими, так і європейськими. Автоматизація полегшить створення структурованих звітів і детальних експертних висновків, а хмарні технології допоможуть забезпечити синхронізацію роботи всіх учасників процесу.

Важливим аспектом нашого проєкту є застосування блокчейн-технологій для створення надійної бази даних законопроєктів і нормативних актів. Ця технологія гарантує захист від фальсифікацій і несанкціонованого втручання у процес розробки і прийняття законів.

Наразі ми ведемо переговори з провідними ІТ-компаніями та організаціями, які володіють необхідними технологіями для реалізації нашого проєкту. Ми впевнені, що завдяки сучасним рішенням Україна зможе суттєво прискорити процес євроінтеграції та забезпечити високий рівень якості нормативно-правової бази.

На завершення, ми твердо віримо в силу прогресу. Новітні технології дають нам змогу вирішувати завдання швидко й ефективно, надаючи надійні інструменти для підготовки й експертизи законодавства. У майбутньому ці технології стануть невід’ємною частиною законотворчого процесу в Україні, що дозволить не лише виконати вимоги для вступу до ЄС, а й побудувати якісну, сучасну і прозору правову систему», — зазначив голова Комітету з питань цифрових трансформацій Михайло Крячко.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.