Будь-яка система, залежна від рішень чиновників, призводить до затримок, вибірковості й підкупу. Відверто кажучи, наявні механізми несуть більше ризиків, ніж користі для економіки.

Це також стосується і рівних можливостей. Наприклад, на Харківщині зловмисники брали по 12 тисяч доларів за зняття з обліку будь-кого, тоді як реально працюючі підприємства, які працюють на потреби Сил оборони, можуть безкінечно довго чекати на статус «стратегічних», доки їхніх критично важливих спеціалістів мобілізують, що часто призводить до паралічу роботи таких підприємств і, як наслідок — до зривів постачання війську.

Урешті-решт, гроші з «тіньового бронювання» йдуть не на оборонні витрати, а у шухляди і під матраци хабарникам, які потім «інвестують» їх у економіки інших країн, таких як Австрія, Туреччина чи Іспанія.

Тим часом українська економіка знекровлюється.

Щоб було зрозуміло масштаби і контекст — суми знайдених на минулому тижні хабарів вистачило б, щоб купити 15 тисяч FPV-дронів для ЗСУ.

Однак суспільство продовжує дискутувати не про необхідність прозорого економічного бронювання, а про ризиковані умови, які шкодять економіці й демотивують суспільство. Постає риторичне питання: чи краще створювати прозорі інструменти або й далі ігнорувати проблему, дозволяючи наживатися злочинцям?

Тим, хто радить «правоохоронцям краще працювати» або «менше красти», можу наперед сказати, що ви просто не усвідомлюєте масштаби проблеми і її витоки. Витоки — у тому, що кожна корупція зачинається з умовами, які дозволяють зловживання. І саме ці умови треба змінити.

Кожного разу, коли ви підтримуєте економічне бронювання, десь плаче один корупціонер».

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.