Фото rada.gov.ua.

Щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини.

Верховна Рада України на своєму засіданні 10 жовтня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини» (реєстр. № 9665).

Законом удосконалюється Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення в частині притягнення до відповідальності за порушення правил вирубування, а так само пошкодження чи знищення дерев або чагарників, що дасть змогу більш ефективно застосувати відповідні положення законодавства на практиці, у тому числі задля забезпечення дотримання принципу диференціації покарань за правопорушення різної тяжкості.

Прийнятим Законом доповнюється КУпАП новою статтею 652, яка передбачає встановлення адміністративної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості. Такі порушення каратимуться накладанням штрафу на громадян у розмірі від 510 до 15300 гривень, на посадових осіб — від 3400 до 15300 гривень.

Крім того, Законом доповнюється КК України новою статтею 2461 КК України, яка передбачає встановлення кримінальної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, без документів, які підтверджують законність походження дерев, чагарників або деревини, або з такими документами, які підроблено, одержано незаконним шляхом або які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене у значному розмірі. Такі порушення каратимуться накладанням штрафу від 34000 до 51000 гривень або обмеженням волі на строк до трьох років

У підсумку реалізація Закону дасть змогу забезпечити ефективний правовий захист довкілля від незаконного вирубування, пошкодження або знищення дерев чи чагарників, їх незаконного обігу.

Щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку.

Верховна Рада України 311 голосами прийняла у другому читанні і в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку (реєстр. № 11379-д).

Мета Закону — надання відстрочки від призову на військову служби під час мобілізації військовозобов’язаним до 25-річного віку, які були визнані обмежено придатними за станом здоров’я у воєнний час до червня 2024 року, в разі визнання їх придатними до військової служби та звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з числа осіб, які перебували на військовому обліку військовозобов’язаних як такі, що за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час та які не досягли 25-річного віку.

Щодо оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні

Верховна Рада України 9 жовтня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні» (реєстр. № 10075).

Положеннями Закону вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), Кримінального кодексу України (далі — КК України), Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України) та Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими:

1) передбачається адміністративна відповідальність за злісне ухилення спеціаліста від явки в суд та від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (зміни до ч. 3 ст. 1853, ст. 1854 КУпАП);

2) передбачається кримінальна відповідальність спеціаліста (за аналогією з експертом) за підроблення документів, зло- вживання повноваженнями, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, відмову від виконання обов’язків (зміни до ст. ст. 358, 3652, 3684 та 385 КК України);

3) встановлюється можливість залучення з іноземної держави, міжнародної організації як спеціаліста фахівця у галузі хімічної, біологічної, радіаційної, ядерної чи іншої зброї, а також право спеціаліста надавати довідки, висновки з питань, що належать до сфери його знань, стосовно: ідентифікації особи, зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, слідів вибуху або пострілу, наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих лікарських засобів (зміни до ст. 71 КПК України);

4) визначається, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати довідки, висновки та інші документи спеціалістів (новий п. 5 ч. 2 ст. 99 КПК України);

5) закріплюється, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути здійснено отримання довідки, висновку спеціаліста (зміни до ч. 3 ст. 214);

6) передбачається, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду (ч. 1 ст. 338 КПК України);

7) встановлюється, що в умовах воєнного стану, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) або уповноважені ним прокурори з метою забезпечення ефективності досудового розслідування своєю вмотивованою постановою мають право визначити підслідність або доручити здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 КК України, іншому органу досудового розслідування (новий абз. 14 ст. 615 КПК України);

8) збільшується гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань з 1 тисячі 600 осіб до 1 тисячі 900 осіб (зміни до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).

Прийняття Закону сприятиме оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні, покращенню діяльності правоохоронних органів, а також ефективному збору доказів на початковому етапі досудового розслідування.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.