Він заснований 23 травня 1949 року, коли була прийнята Конституція Федеративної Республіки Німеччина. Його створення стало відповіддю на потребу в демократичному парламенті після Другої світової війни. Попередником Бундестагу був Рейхстаг, який функціонував до 1945 року.

У період розділу Німеччини на Східну та Західну Бундестаг представляв інтереси Західної Німеччини, тоді як у Східній Німеччині функціонував інший парламент — Народна рада. Після об’єднання Німеччини в 1990 році Бундестаг став парламентом єдиної країни. Цей період супроводжувався реформами, які включали перенесення столиці з Бонна до Берліна. Сьогодні Бундестаг продовжує відігравати важливу роль у формуванні політики Німеччини, зокрема в питаннях зовнішньої політики, економіки та соціальних справ.

Сучасний Бундестаг є символом демократичних цінностей і стабільності в Німеччині, відзначаючи 75 років функціонування як важливий елемент політичної системи країни.

Вибори до головного законодавчого органу відбуваються кожні чотири роки. В його складі представлені різні політичні партії. Він складається з 709 депутатів, які обираються на чотири роки. Депутати представляють різні політичні партії, і парламент має два основні види голосування: за партійними списками та прямих кандидатів в округах.

Основні функції Бундестагу включають розробку та прийняття законів, контроль за урядом, нагляд за діяльністю виконавчої влади, затвердження державного бюджету.

Система виборів у Німеччині є змішаною — поєднує елементи пропорційного та мажоритарного представництва. Вибори відбуваються за двома основними схемами. Прямі вибори, коли громадяни голосують за кандидатів у своїх виборчих округах і кожен округ обирає одного депутата. Партійні списки — громадяни також голосують за партії. Кількість місць, які отримує кожна партія в Бундестазі, визначається на основі відсотка голосів, отриманих на загальних виборах. Система дозволяє забезпечити пропорційне представництво, що сприяє представленню різних політичних сил у парламенті.

У Бундестазі існує кілька постійних комітетів, які займаються різними аспектами законодавчої роботи і відіграють ключову роль у підготовці законопроєктів, розгляді питань, що потребують експертної оцінки, та контролі за діяльністю уряду: Комітет з питань внутрішніх справ і громадянських свобод — розглядає законодавство, пов’язане з безпекою, імміграцією, поліцією та правами громадян; Комітет із закордонних справ — працює над питаннями зовнішньої політики, міжнародних відносин і дипломатії; Комітет з питань економіки і енергетики — відповідає за законодавство у сфері економіки, енергетики та промисловості; Комітет з питань фінансів — розглядає бюджетні питання, податки та фінансову політику; Комітет з питань соціальної політики, охорони здоров’я та сім’ї — займається законодавством у сфері соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти і сімейної політики; Комітет з питань екології, природи і ядерної безпеки — працює над питаннями охорони навколишнього середовища, кліматичних змін і ядерної безпеки; Комітет з питань транспорту і цифрової інфраструктури — розглядає законодавство у сфері транспорту, інфраструктури та цифровізації.

Постійні комітети працюють над підготовкою законопроєктів, аналізують та обговорюють їх, готують рекомендації для Бундестагу. Оголошують слухання та консультації, запрошують експертів, представників громадських організацій та уряду для обговорення актуальних питань. Комітети мають право запитувати інформацію від уряду, проводити розслідування та перевіряти виконання законів. Вони готують звіти та висновки, які подаються Бундестагу для подальшого обговорення. Ця структура дозволяє забезпечити глибший аналіз законодавчих ініціатив та кращу координацію між різними сферами політики.

Графік проведення сесій Бундестагу регулюється щорічним планом. Зазвичай сесії тривають з вересня до липня наступного року. Бундестаг проводить сесії приблизно кожні два тижні, що дозволяє депутатам обговорювати законодавчі ініціативи, проводити дебати та голосування. Як правило, в липні відбувається остання сесія перед літніми канікулами, а перша сесія після канікул проходить у вересні. Зимові канікули зазвичай тривають з грудня до січня. За необхідності можуть бути оголошені додаткові позачергові сесії для ухвалення термінових законопроєктів чи обговорення важливих питань.

«Bundestagsdrucksachen» та «Bundestagsprotokolle» — офіційні видання парламенту Німеччини

Бундестаг має два офіційні видання. «Bundestagsdrucksachen» (документи Бундестагу) — містить усі офіційні документи, включаючи законопроєкти, доповіді комітетів та інші матеріали, які стосуються роботи парламенту. Публікації відбуваються залежно від кількості поданих нових законопроєктів, доповідей на подані запити та інших документів, що дозволяє видавати кілька випусків на тиждень під час сесій. Містить від кількох до десятків сторінок, залежно від обсягу законопроєкту чи доповіді. Другим виданням є «Bundestagsprotokolle», що оприлюднює протоколи засідань. Воно фіксує перебіг дебатів у парламенті та голосувань кожного депутата за законопроєкти. Протоколи зазвичай публікуються після кожного засідання, яке відбувається щотижня протягом сесій. Вони також варіюються і можуть налічувати від 20 до 100 сторінок, залежно від тривалості засідання і кількості обговорюваних питань. Обидва видання є важливими для документування та забезпечення прозорості роботи Бундестагу. Вони доступні на офіційному сайті парламенту та забезпечують оперативний доступ до інформації про його діяльність.

17 січня 1992 року шляхом обміну нотами відбулося відновлення дипломатичних відносин між Україною та ФРН, які були встановлені в 1918-му

Політичні відносини між Україною і Німеччиною розвиваються на принципах добросусідства і партнерства, а також обумовлені спільною зацікавленістю обох держав у стабільному і мирному розвитку Європи як простору спільних демократичних цінностей. Взаємодія у політичній сфері (різнопланові контакти глав держав та урядів, керівництва МЗС та інших державних інституцій) особливо активізувалася на тлі окупації росією Кримського півострову, її спроб дестабілізації ситуації в Україні, а також подальших військових дій у східних районах Донецької та Луганської областей. Офіційний Берлін підтримує зусилля міжнародних переговорних механізмів для врегулювання ситуації в цих областях, діяльність СММ ОБСЄ в Україні персоналом, навчанням, технічним обладнанням і фінансовими внесками, а також надає допомогу особам, які постраждали внаслідок російської агресії. Німеччина послідовно дотримується політики невизнання спроби анексії Криму та є ключовим партнером України в питанні консолідації ЄС для продовження санкційного тиску проти кремля.

Федеральний уряд сприяє процесу внутрішніх трансформацій в Україні та наближення нашої держави до Європейського Союзу. Відповідні положення поряд із наданням дієвої підтримки у відновленні територіальної цілісності України закріплені в програмі діючого із 2018 року німецького кабінету міністрів. ФРН надає суттєву практичну допомогу (в тому числі «План дій щодо України», цільові програми, гуманітарні проєкти; загальний обсяг — майже 1,2 млрд євро) і є єдиною з-поміж провідних держав світу, яка делегувала урядових уповноважених для підтримки пріоритетних напрямів взаємодії (децентралізація, приватизація та транзит газу).

Протягом останніх років Німеччина надала підтримку в запуску порталу системи державних закупівель «ProZorro», створенні Фонду енерго-ефективності в Україні, посиленні ролі громадянського суспільства в розбудові держави.

У 2023-му динаміка двосторонньої торгівлі товарами дещо зросла попри триваючу російську агресію проти України. ФРН продовжує бути одним зі світових лідерів у торгівлі товарами з Україною, посідає п’яте місце серед країн світу за обсягом українського експорту та третє — за обсягом імпорту. Серед країн Європи Німеччина посідає друге місце за обсягами торгівлі товарами з Україною після Польщі.

Торік обсяг торгівлі товарами між Україною та ФРН становив близько 6,89 млрд доларів США. Обсяг українського експорту знизився до майже 2 млрд дол. США, тоді як обсяги імпорту з ФРН збільшилися до 4,89 млрд дол. США.

У структурі експорту українських товарів до Німеччини переважають поставки: електричних машин; насіння і плодів олійних рослин; деревини і виробів з деревини; виробів з чорних металiв; меблів; зернових культур; реакторів ядерних; котлів, машин; жирів та олії тваринного, рослинного або мікробного походження; чорних металів; одягу та додаткових речей до одягу, текстилю.

У структурі імпорту з Німеччини домінувало надходження: засобів наземного транспорту, крім залізничного; реакторів ядерних, котлів, машин; фармацевтичної продукції; палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки; пластмаси, полімерних матеріалів; електричних машин; різноманітної хімічної продукції; приладів та апаратів оптичних, фотографічних; паперу і картону; різних харчових продуктів.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина була створена 18 грудня 2019 року, співголови — Сергій Тарута («Батьківщина») та Галина Янченко («Слуга Народу»).

З травня 2018 року в Бундестазі діє німецько-українська парламентська група, до складу якої входять 27 депутатів.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото з відкритих джерел.