Парламент Канади

До створення конфедерації в 1867 році Канада складалася з кількох британських колоній, кожна з яких мала свій уряд. Ці колонії діяли під керівництвом британського парламенту, але з часом зросла потреба в об’єднанні та створенні власної законодавчої структури.

Ключовим моментом в історії стало прийняття Акта про Британську Північну Канаду. Ухвалення цього акта ознаменувало початок нової ери в історії Канади. Хоча країна залишилася частиною Британської імперії, вона отримала власний уряд і законодавчий орган. Перший парламент Канади відкрився 7 листопада 1867 року, а його сесії відбувалися в новій столиці країни — Оттаві. Цей парламент працював на основі принципів британської парламентської системи, зокрема двопалатної структури та підзвітності виконавчої влади.

З часом Канада здобула більше суверенітету, і цей процес завершився прийняттям Вестмінстерського статуту 1931 року та Конституційного акта 1982 року, який офіційно закріпив усі конституційні повноваження в руках канадського парламенту та включив до конституційної канадської хартії права і свободи. Цей акт закріпив, що будь-які зміни до Конституції тепер можуть бути внесені лише за рішенням парламенту Канади та її провінцій.

Парламент Канади є двопалатним органом, що складається з Палати громад та Сенату. Він функціонує в рамках конституційної монархії та парламентської демократії, де монарх, представлений генерал-губернатором, виконує здебільшого церемоніальні функції, тоді як реальна влада належить обраним представникам. Важливу роль у парламенті відіграє прем’єр-міністр, який очолює уряд.

Палата громад є нижньою палатою парламенту та виконує основну роль у процесі ухвалення законів. Вона складається з 338 депутатів, кожен із яких представляє один із виборчих округів Канади.  Члени Палати громад обираються громадянами країни на прямих виборах, що відбуваються кожні чотири роки. Виборча система, за якою обираються депутати, — мажоритарна, тобто кандидат, який отримує найбільшу кількість голосів у своєму окрузі, здобуває місце в парламенті. Кожен обраний депутат представляє мешканців своїх виборчих округів і виносить їх проблеми на розгляд Палати громад. Лідер партії, яка отримала найбільшу кількість місць, стає прем’єр-міністром. Саме він формує уряд і несе відповідальність за його роботу перед парламентом. Якщо Палата громад висловлює вотум недовіри уряду, це може призвести до розпуску парламенту та проведення нових виборів. Друга за кількістю місць партія стає офіційною опозицією. Депутати цієї палати засідають в залі, оздобленому в зеленому кольорі — традиційному кольорі британської палати громад.

Сенат є верхньою палатою парламенту і виконує роль палати перегляду та перевірки. Сенат не обирається, а призначається, і його члени є довічними (до досягнення 75 років). Загалом у Сенаті — 105 сенаторів, призначених генерал-губернатором за рекомендацією прем’єр-міністра. Сенатори представляють різні регіони Канади, що забезпечують рівне регіональне представництво в законодавчому процесі. Основна функція Сенату — детальний розгляд законопроєктів, прийнятих Палатою громад. Він може пропонувати зміни до законопроєктів або затримувати їх впровадження для додаткового обговорення. Основною функцією Сенату є вдосконалення законодавства шляхом внесення поправок і пропозицій.

Генерал-губернатор є офіційним представником монарха в Канаді. Генерал-губернатор призначається монархом за рекомендацією прем’єр-міністра та виконує свої обов’язки протягом п’яти років. Основні функції генерал-губернатора включають відкриття та закриття сесії парламенту, підписання законопроєктів після їх ухвалення парламентом (королівська згода), а також розпуск парламенту перед новими виборами.

Процес ухвалення законів («біллів») у парламенті Канади включає кілька основних етапів, кожен із яких забезпечує загальний розгляд документів та їх затвердження. Законопроєкти можуть бути внесені і до Палати громад, і до Сенату, але більшість законодавчих ініціатив починаються саме в нижній палаті.

В ухваленні законів важливу роль відіграють дві основні політичні сили: уряд і опозиція. Уряд, який складається з прем’єр-міністра та міністрів, відповідальний за розробку та внесення необхідних законопроєктів до парламенту. Законодавчі ініціативи уряду часто відображають його політичну позицію та програму, яку він представляв під час виборів. Опозиція в парламенті має завдання контролювати дії уряду та критично оцінювати його законодавчі пропозиції. Вона може пропонувати власні альтернативні рішення та критикувати урядові ініціативи. Опозиційні депутати беруть активну участь у дебатах під час другого читання та в комітетах, де вони можуть висловлювати власну позицію та пропонувати поправки до законопроєктів. Опозиція також має право ініціювати вотум недовіри уряду, якщо вважає, що він не виконує свої обов’язки належним чином. Якщо вотум недовіри підтримується більшістю депутатів Палати громад, уряд подає у відставку, і це може призвести до розпуску парламенту та проведення нових виборів.

Постійні комісії працюють над питаннями, пов’язаними з конкретними міністерствами або політичними сферами (фінанси, охорона здоров’я, зовнішня політика). Спеціальні комісії створені для розгляду окремих питань або надзвичайних ситуацій. Об’єднані комісії включають учасників і Палати громад, і Сенату та займаються питаннями, які потребують узгоджених дій обох палат. Комітети заслуховують висновки експертів, громадських організацій, а також приватних осіб, що дає змогу повніше оцінити можливий вплив законопроєктів з різних напрямів життя країни. Після завершення розгляду комітет надає свої рекомендації палаті, де законопроєкт або приймається, або надсилається на доопрацювання.

Канада є федерацією, тому законодавчі повноваження розподілені між федеральним парламентом та законодавчими органами провінцій, відповідно до Конституційного акта 1867 року, федеральний парламент відповідає за питання загальнодержавного масштабу, такі як оборона, міжнародні відносини та торгівля, тоді як провінції мають компетенцію в питаннях освіти, охорони здоров’я та місцевого самоврядування.

У парламенті Канади працюють кілька типів комітетів, кожен з яких виконує свої особливі функції та відповідає різним аспектам законодавчого процесу. Постійні комітети. Ці комітети є ключовими елементами парламентської системи і займаються тривалими питаннями, пов’язаними з певними міністерствами або сферами. Комітет з фінансів аналізує бюджетні пропозиції уряду, проводить розслідування у сфері фінансів та економіки, розглядає питання оподаткування та державних витрат. Комітет з питань охорони здоров’я вивчає політику охорони здоров’я, обговорює законодавство, пов’язане з медичними послугами, і проводить слухання з приводу важливих проблем у сфері охорони здоров’я. Комітет з питань зовнішніх справ відповідає за міжнародні відносини, дипломатію та зовнішню політику Канади, розглядає угоди та міжнародні зобов’язання. Комітет з питань довкілля та сталого розвитку аналізує екологічну політику, охорону навколишнього середовища, зміни клімату та сталого розвитку.

Спеціальні комітети створені для розгляду окремих питань або проблем, які потребують спеціальної уваги. Спеціальний комітет з питань корінних народів вивчає питання, пов’язані з правами, культурою та благополуччям корінних народів Канади. Був створений Спеціальний комітет з питань пандемії COVID-19, який аналізував заходи, вжиті урядом у відповідь на пандемію. Нині розробляє рекомендації щодо покращення політики охорони здоров’я в надзвичайних ситуаціях.

Об’єднані комітети. Ці комісії включають представників і Палати громад, і Сенату. Вони займаються питаннями, що потребують узгоджених дій обох палат. Об’єднаний комітет з питань національної безпеки вивчає питання безпеки країни, розглядає законодавство у сфері національної безпеки, а також проводить слухання з цього приводу.

Комітети з розслідувань створені для проведення розслідувань у зв’язку з певними інцидентами чи проблемами. Комітет з питань етики та конфлікту інтересів досліджує етичні питання, пов’язані з депутатами, і контролює дотримання законодавства про конфлікт інтересів.

Комітети детально розглядають законодавчі ініціативи, вносять поправки та рекомендують їх до ухвалення, можуть запрошувати експертів, представників громадських організацій і громадян для надання свідчення та висловлення думок, стежать за тим, як уряд реалізує закони та програми, а також перевіряють діяльність міністерств.

«Canada Gazette» («Канадський вісник») — офіційний друкований орган парламенту Канади

Служить інструментом для забезпечення прозорості в діяльності державних органів та інформування громадськості про законодавчі зміни, регуляторні ініціативи та інші важливі новини. «Canada Gazette» виходить щотижня, що забезпечує регулярне оновлення інформації про зміни в законодавстві та нові державні рішення, важливі для громадян, бізнесу та суспільних інтересів. Тематика публікацій «Canada Gazette» охоплює кілька основних категорій. Законодавчі зміни — видання публікує офіційні повідомлення про нові або змінені закони, які були ухвалені парламентом. Це може включати в себе акти, законопроєкти та поправки до чинних законодавчих актів. Оголошення регуляторних органів та урядових структур з приводу змін чи доповнень у документах. Темою публікацій також є консультаційні матеріали з приводу роз’яснень впровадження законів та постанов, звіти та документи щодо діяльності уряду та інших державних установ.

«Canada Gazette» є постійним офіційним джерелом інформації для громадськості, бізнесу та урядових установ, забезпечуючи прозорість і доступність інформації про державні справи в Канаді.

Канада є одним з найдавніших і найнадійніших партнерів України

Вона першою серед країн західної півкулі визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Україна і Канада розвивають відносини між собою як дружні держави на засадах особливого партнерства, визначеного Спільною Декларацією від 31 березня 1994 року. Канада підтримує територіальну цілісність та суверенітет нашої держави, зокрема надаючи всебічну підтримку у протидії російській агресії. Канада є послідовним прихильником інтеграції України в НАТО та ЄС.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну канадська сторона всіляко просуває питання максимальної міжнародної ізоляції росії. Разом з іншими країнами Канада закликала призупинити членство росії в Інтерполі та в G20. Канада стала співавтором резолюції ГА ООН про виключення росії зі складу Ради з прав людини ООН. 27 квітня 2022 року Палата громад, а 28 квітня 2022 року Сенат парламенту Канади одноголосно прийняли резолюції, в яких визнали злочини росії в Україні геноцидом проти українського народу. У зв’язку з агресією проти України Канада запровадила персональні санкції проти майже 3000 фізичних та юридичних осіб рф, компаній військово-промислового і оборонного секторів, ЗМІ та пропагандистських структур. Канада закрила повітряний простір для російських та білоруських авіакомпаній, а також закрила свої порти для російських суден.

Канада першою у світі (червень 2022 року) ухвалила законодавство, яке передбачає конфіскацію російських активів та їх передачу іноземній державі на такі цілі: 1) відбудова держави; 2) відновлення міжнародного миру і безпеки; 3) компенсація жертвам порушення міжнародного миру і безпеки, порушень прав людини або жертвам корупції. 19 грудня 2022 року міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі оголосила про початок першого процесу конфіскації російських активів у Канаді, а саме грошових коштів у сумі 26 млн дол. США, які наразі заморожені на рахунках компанії Granite Capital Holdings Ltd. 28 вересня 2022 року Сенат Канади одноголосно прийняв резолюцію із засудженням псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях України. 30 січня 2023 року парламент Канади (Палата громад), а 7 лютого 2023 року Сенат Канади одноголосно прийняв резолюцію із закликом до уряду Канади невідкладно визнати «групу вагнера» терористичною організацією.

Загальна сума виділеної Канадою військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні з початку повномасштабної незаконної агресії рф проти України становить понад 8 млрд канадських дол. З 2015 року здійснюється навчання особового складу ЗСУ та Нацгвардії у рамках Канадської військової тренувальної місії в Україні (UNIFIER). Її основна мета — посилення обороноздатності України, досягнення відповідності стандартам НАТО. Понад 37 000 українського військового персоналу пройшли тренування через місію UNIFIER.

У грудні 2022 року Канада оголосила про виділення додаткового мільйона до Трастового фонду МКС на зазначені цілі.

Для допомоги українцям, які шукають тимчасового захисту від російської війни, в Канаді запроваджено федеральну програму Сanada-Ukraine Autorization for Emergency Travel (CUAET), в рамках якої спрощено оформлення віз для громадян України та членів їх сімей з правом проживання, працевлаштування, навчання у Канаді протягом 3 років.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Канадою створена 15 жовтня 2019 року, співголови — Леся Забуранна («Слуга народу») та Іван Крулько («Батьківщина»).

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото з відкритих джерел.