За результатами зустрічі сторони ухвалили Спільну заяву, у якій:
підтвердили непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, а також категоричне невизнання протиправної спроби зміни статусу територій України, окупованих Росією Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей;
висловили підтримку Українській формулі миру як єдиного реального плану досягнення справедливого та сталого миру в Україні і на Європейському континенті, що базується на повазі до імперативних норм міжнародного права та Статуту ООН;
наголосили на важливості Плану перемоги України, представленого 16 жовтня 2024 року Президентом України Володимиром Зеленським у Верховній Раді України;
наголосили на тому, що право України на пропорційну самооборону закріплене у Статуті ООН, та закликали партнерів, які постачають Україні зброю, зняти будь-які обмеження на її використання, коли йдеться про законні військові цілі на території РФ;
підтримали План перемоги України, презентований 16 жовтня 2024 року Президентом України Володимиром Зеленським у Верховній Раді України, а також закликали парламенти та уряди інших країн підтримати План перемоги;
відзначили важливість забезпечення відповідальності держави-агресора та держав—пособників агресії, їх військово-політичного керівництва для утвердження принципу сили права у світі та висловили підтримку створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який би базувався на принципах легітимності і широкої міжрегіональної підтримки;
закликали до здійснення подальших практичних заходів щодо створення механізму компенсації українському народові збитків, завданих російською протиправною неспровокованою агресією, зокрема шляхом передачі народові України заморожених російських активів, а також прибутків від них;
виступили за посилення європейських і національних санкцій проти держави-агресора РФ та Білорусі й інших держав—пособників агресії проти України, а також зміцнення системних заходів із жорсткого й активного контролю за обходом санкцій;
підкреслили незворотність курсу України на євроатлантичну інтеграцію, кульмінацією якого має стати повноправне членство України в НАТО, відзначили непохитну підтримку Латвією та закликали інші країни—члени НАТО так само підтримати офіційну заявку України на вступ до НАТО, яку підтримує більшість українського суспільства;
наголосили на політичній і практичній підтримці, яку надає Латвія, включаючи, серед іншого, програми навчання та передачі досвіду з інтеграції до ЄС для апаратів Уряду та Парламенту України, і закликали держави—члени ЄС надати всебічну методологічну підтримку українським установам для якомога швидшої реалізації необхідних реформ;
відзначили роль Латвійської Республіки у сприянні реалізації ініціативи Міжнародної Кримської платформи, зокрема проведення ІІІ Парламентського Саміту ініціативи у м. Рига;
наголосили на необхідності подальшого зміцнення співпраці між українським та латвійським парламентами як важливої складової україно-латвійських відносин, розвитку міжпарламентських зв’язків між Україною та країнами Балтії, Польщею і країнами Північної Європи;
констатували, що з урахуванням всеохопної підтримки, яку латвійський народ надає українському — на рівні Парламенту, Президента, Уряду, муніципалітетів, неурядових організацій, громадянського суспільства — в умовах протиправної не-спровокованої повномасштабної російської агресії, відносини між Україною та Латвійською Республікою досягли стратегічного рівня, і висловилися за формальне закріплення цього статусу у відповідний спосіб у найближчому майбутньому.
Фото rada.gov.ua.
Голова Верховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК.
Спікер Саейми Латвійської Республіки Дайга МІЄРІНЯ.
