У дискусії взяли участь студенти та представники УКУ та Університету імені Сулхан-Саба Орбеліані (Сабауні).
Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі зазначила, що Україна і Грузія мають у певному сенсі схожі історії, так само, як і спільні цілі. Обидві країни потерпали в минулому й досі потерпають від російської імперії, мають схожий шлях боротьби з російським поневоленням. Голова Комітету пригадала слова Збіґнєва Бжезінського, який сказав, що російська імперія неможлива без України. На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, вона неможлива також і без Грузії. «Незважаючи на боротьбу і виклики, які обидві нації зараз проходять у протистоянні росії, наші держави мають спільну мету і спільну перспективу — європейську. І готовність людей в Україні та Грузії йти до цієї перспективи дуже сильна», — сказала голова Комітету. Але, вона вважає, попри волю народу влада обох країн продовжує припускатися помилок стосовно росії. «Думаю, що влада Грузії сьогодні повторює помилки української влади у 2013-му та 2019 році, коли наша влада вважала, що з російською федерацією можна домовлятися і йти на компроміси, нехтуючи інтересами людей. Але ці переконання неправдиві, вони ведуть у пастку, бо неможливо пройти між крапельками», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона вважає, що росія прагне підкорити усю Грузію, а не якісь її частини, прагне контролювати її. «Вони вдають, що не бомбитимуть вас, якщо ви припините інтеграцію до ЄС та НАТО і будете лояльні до росії. Але справжньою метою рф є зменшення довіри вільного світу до Грузії, зменшення підтримки. І вони все одно бомбитимуть тоді, коли їм заманеться», — впевнена голова Комітету. Вона наголосила, що не можна торгувати цінностями в обмін на добробут. Бо в результаті є ризик втратити все — і цінності, і добробут.
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що той тектонічний зсув у зовнішній політиці ЄС, який відбувся із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, дав новий імпульс розширенню ЄС. І це стосується не тільки України, а й Молдови, Західних Балкан, а також Грузії. «Рішення надати Грузії статус кандидатки на вступ до ЄС було саме геополітичним рішенням, яке заякорило майбутнє вашої країни у європейській спільноті. І втратити цей шанс було б великою помилкою та злочином проти грузинського суспільства», — впевнена голова Комітету. Тому, на її думку, обидві держави — і Україна, і Грузія — мають зосередитися на своїй домашній роботі на шляху до ЄС, а також на тому, щоби чітко і правильно комунікувати цю роботу своїм суспільствам. «ЄС відчинив це вікно можливостей, але воно не буде відкрите вічно. Ми маємо багато працювати, щоби скористатися цим шансом, але також багато працювати, щоб зберегти довіру наших партнерів. Бо заробити довіру важко, а втратити її — дуже легко», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС наголосила на важливості інституційної спроможності на шляху євроінтеграції. Вона також зауважила, що процес приєднання України є особливим, оскільки жодна інша країна раніше не стикалася з такими викликами, з якими стикається Україна. «Сподіваюся, Уряд України дуже чітко озвучить Європейському Союзу, що шлях України інший. І нам, на жаль, знадобляться додаткові інструменти фінансування, окрім тих, що передбачені для інших країн-кандидаток. Бо, наприклад, імплементація законодавства ЄС у сфері довкілля є фінансово затратною сама по собі. Однак, враховуючи виклики війни, як скажімо, замінування величезних територій в Україні, ці витрати зростають у рази. До того ж особливої уваги вимагає подолання наслідків екоциду, який росія створила в Україні. Тож, сподіваюся, це буде передбачено в наступному бюджеті ЄС», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Учасники дискусії також обговорили боротьбу із російською пропагандою. Іванна Климпуш-Цинцадзе навела приклад України, де закриття рупорів кремля часто трактувалося західними партнерами як утиски свободи слова. Але цей процес, за її словами, є вкрай необхідний для очищення суспільства від впливів пропаганди. Він водночас вимагає послідовності, професійності та чіткої і прозорої комунікації. «Є заходи, яких можна вжити в короткостроковій перспективі, а є довгострокові заходи, такі як медіаграмотність, цифрова грамотність, освіта суспільства. Над цим варто працювати. Що ж до короткострокових заходів — ми маємо зробити все, щоби росія не примножували свої канали впливу на нашу безпеку», — сказала голова Комітету.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото rada.gov.ua.
