Щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану

Верховна Рада України 30 жовтня 2024 року прийняла за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» (реєстр. № 11265), поданий народними депутатами України Іонушасом С. К., Павлюком М. В., Неклюдовим В. М. та ін., та доручила Комітету з питань правоохоронної діяльності доопрацювати цей законопроєкт з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи з подальшим внесенням його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Метою законопроєкту є удосконалення національного законодавства у частині здійснення кримінальних проваджень в умовах воєнного стану, виконання покарань, що унеможливлені внаслідок збройної агресії російської федерації, тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України.

Законопроєкт за реєстр. № 11265 є вкрай важливим, оскільки його положення також спрямовані на виконання рішення Європейського Суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) у справі «Куроченко та Золотухін проти України» від 11 лютого 2021 року (заяви № 20936/16, № 53257/16) та деяких інших рішень ЄСПЛ, в яких зазначено про порушення пункту 1 стат- ті 6 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод у зв’язку з тим, що в національному законодавстві України не передбачено жодної процедури розгляду звернення із заявою про відновлення втрачених матеріалів справи, а також відновлення матеріалів кримінальних справ у ситуаціях, в яких судом не ухвалено вирок.

Загалом законопроєкт спрямований на законодавче забезпечення:

- можливості здійснювати досудове розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень, які не завершилися ухваленням судового рішення через те, що матеріали таких проваджень або їх окремі частини були знищені чи втрачені внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, тимчасової окупації окремих територій України або перебувають у володінні незаконних органів (посадових, службових осіб);

- встановлення процедури відновлення таких матеріалів;

- визначення процесуального порядку виконання покарань, ухвалених судами України стосовно осіб, які відбували або відбувають такі покарання на тимчасово окупованій території України та/або на території російської федерації;

- виконання вироків, що на даний час неможливо зробити внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації окремих територій України.

Вищезазначені положення пропонується впроваджувати шляхом:

1) доповнення розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу України новим пунктом 24 з приписом про те, що засуджені особи, які не відбули в установленому законом порядку призначене вироком суду покарання внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, за рішенням суду звільняються від подальшого відбуття цього покарання, крім осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109—1142, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437—439 і частиною першою статті 442 КК, якщо з дня набрання законної сили таким обвинувальним вироком закінчилися строки, визначені статтею 80, частиною третьою статті 106 КК.

Обвинувальні вироки, строки давності виконання яких не закінчилися, а також стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109—1142, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437—439 і частиною першою статті 442 КК, переглядаються судом в частині визначення відбутого строку покарання.

До відбутого строку покарання суд зараховує строк, відбутий в установленому законом порядку та строк з дня, коли виконання в установленому законом порядку унеможливлене внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, до дня повернення особи на територію України під загальною юрисдикцією України. Проте до відбутого строку покарання не зараховується строк, під час якого особа ухилялася від відбування покарання;

2) надання в оновленому абзаці шостому частини першої статті 34 Кримінального процесуального кодексу України права суддям, з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру;

3) виключення частини четвертої статті 2951 КПК, у якій наразі зазначається, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості;

4) доповнення частини першої статті 303 КПК новим пунктом 21, згідно з яким на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у відновленні досудового розслідування, матеріали якого в цілому або його окремі частини були знищені, втрачені внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України або перебувають у володінні незаконних органів (посадових, службових осіб) — стороною кримінального провадження, потерпілим, його представником або законним представником, цивільним позивачем, його представником або законним представником, цивільним відповідачем або його представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особою, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявником, у тому числі викривачем;

5) виключення з КПК статті 6151 «Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану» та натомість доповнення КПК новим розділом ІХ-3 «Особливості досудового розслідування та судового провадження, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України», що включатиме нові статті 637—643, в яких визначається порядок відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень та інші, пов’язані з цим, положення.

Щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень

30 жовтня 2024 року на пленарному засіданні Верховної Ради

України прийнято за основу проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень (реєстр. № 9445), поданий народним депутатом України Масловим Д. В. та ін.

Законопроєкт розроблено з метою підвищення ефективності й удосконалення процесуальних стадій ухвалення та проголошення судових рішень, гармонізації національного законодавства щодо правил судочинства із законодавством країн Європейського Союзу.

Для досягнення зазначеної мети запропоновано внести зміни до Закону № 1402-VIII, якими уточнюються відповідні норми про те, що законом охороняється саме таємниця ухвалення судового рішення (таємниця нарадчої кімнати). Наведені пропозиції пов’язані із внесенням змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, в яких вилучається інститут «нарадчої кімнати».

На переконання членів Комітету з питань правової політики ухвалення законопроєкту та реалізація його норм дасть змогу спростити та пришвидшити судовий процес, сприятиме удосконаленню та підвищенню ефективності процесуальних стадій ухвалення та проголошення судових рішень.

Фото rada.gov.ua.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України