Учасники круглого столу обговорили основні проблеми розвитку хмелярства в умовах воєнного стану, необхідність внесення змін до законодавчих нормативно-правових актів з метою адаптації вимог Європейського Союзу в цій галузі, вимоги до хмелю від українських пивоварів щодо показників якості, технічних та технологічних характеристик, найкращі практики маркування хмелю в країнах ЄС, а також обговорили проєкт Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. № 9234-д).
Зокрема, учасники дійшли висновку, що особливу увагу необхідно приділити збільшенню площ під насадженнями хмелю, адже за останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з майже 7,5 тис. га (1990 р.) до 300 га (2023 р.), тобто в майже 19 разів. Цей обсяг площ забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній у хмелі, решта імпортується. Тому висока собівартість вирощування хмелепродукції та низькі закупівельні ціни позначаються на прибутковості всієї галузі.
Зазначалось, що нині в Україні до Реєстру сортів рослин занесено 11 сортів хмелю. Значна частина хмеленасаджень в Україні зайнята ароматичними сортами — 84% площ. Така структура характерна для традиційних європейських країн, які вирощують ароматичну сировину (Чехія, Словенія, Німеччина).
Понад 90% вирощеного хмелю використовують у процесі виробництва пива, тому залежність від пивоварної промисловості значна. Великі пивоварні компанії з іноземним капіталом, що займають домінуюче становище на ринку пива (більше 70%) в Україні, у своїх технологіях використовують імпортну хмелесировину.
Під час круглого столу наголошувалося, що для галузі потрібно досягнути балансу у використанні вітчизняної хмелесировини та імпортної. Бо наразі лише регіональні пивоварні заводи та частина крафтових пивоварень використовують гранульований хміль вітчизняного виробництва. У результаті такої політики вітчизняні хмелевиробники практично витіснені з українського ринку.
Натомість якість вітчизняної хмелепродукції не поступається іноземній і за своїми показниками відповідає і вітчизняним стандартам, і критеріям, які встановлені Регламентами ЄС.
Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається з боку крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах, і в Україні також.
Основна дискусія точилася навколо положень щодо маркування пива, які передбачає проєкт Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. № 9234-д).
Учасниками заходу було наголошено як підсумок, що положення зазначеного законопроєкту мають відповідати вимогам Європейського Союзу.
В роботі круглого столу взяли участь: голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань земельних відносин Артем Нагаєвський, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, керівник ТОВ «Хміль України» Тетяна Халімон, співголови комітетів сталого розвитку та харчової промисловості Американської торговельної палати в Україні Денис Хренов та Юлія Стельмах, менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні Таїсія Клочко, директор із якості «Карлсберг Україна»/ Carlsberg Ukraine Сергій Кірієнко, директор ТОВ «ТНХ Агро Сервіс» Микола Михайлов, генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» Галина Коренькова, генеральний директор ПрАТ «Оболонь» Ігор Булах, директор ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» Володимир Ліпецький та інші.
Фото rada.gov.ua.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України
