Медична реформа в Україні необхідна, але поки що її впроваджують непродумано та фрагментарно. Про це заявив Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій під час круглого столу «Реформа охорони здоров’я в Україні: ідея та реалії». Аналізуючи ситуацію, котра склалася у вітчизняній медичній галузі, експерт зазначив, що МОЗ так і не затвердило моделі системи охорони здоров’я, яку хоче отримати Україна внаслідок реформи. Тому пілотні регіони зіткнулися з необхідністю самостійно розробляти модель надання медичної допомоги й підходи до її розбудови. За словами Ігоря Бураковського, нашій країні слід наближати принципи надання медичної допомоги до світових стандартів, визначених Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
«У пілотних регіонах зробили лише перший крок із реформування — відокремили первинну ланку медичної допомоги. Водночас не було побудовано ефективної співпраці із вторинною ланкою, заклади якої (клініко-діагностичні центри та лікарні) досі не організовано в госпітальні округи. Вагомою причиною цього стала відсутність комплексного підходу до реформи, який ґрунтувався б на ретельному плануванні й достатньому фінансуванні. На жаль, недостатнє фінансування поставило під питання успіх реформи», — прокоментувала ситуацію координатор проекту «Аналіз реформи охорони здоров’я в Україні» Олександра Бетлій.
За її словами, досі не змінено принципу фінансування закладів вторинної ланки — клініко-діагностичних центрів і лікарень, що могло б сприяти їх оптимізації (зокрема зменшенню кількості надлишкових ліжок і закриттю непотрібних відділень).
«Відсутність інформаційної кампанії напередодні й під час реформи збільшила спротив реформі з боку медичних працівників, які не знають, що їх чекає завтра. Влада так і не пояснила громадянам, що таке реформа та яка її мета. Тому населення, котре звикло саме визначати собі шлях у системі охорони здоров’я, очікує від реформи лише погіршення доступу до медичної допомоги», — повідомила Олександра Бетлій.
Сергій Северин, голова Донецької обласної асоціації лікарів загальної практики—сімейної медицини, вважає, що головною проблемою пілотного експерименту є відсутність ефективного механізму зворотного зв’язку для вчасної корекції помилок, які виявляються під час пере-творень. На його переконання, нормативна база МОЗ із реформування первинної ланки неякісна, оскільки вона відірвана від реальної медичної практики.
