«Починаючи від кінця XVIII століття, інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті — радянська тоталітарна влада, а в наш час — путінський рашистський режим. Тож початки процесів, які характеризують сучасну російську політику, треба шукати в минулому», — зазначили організатори події.

За словами старшого наукового співробітника Інституту історії НАН України Олега Бажана, зараз одним із методів, які використовує російська окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях України, залишається система депортацій, спрямованих на насильницьке переміщення українців до рф, де опісля на наших громадян чекає незаконне усиновлення, русифікація тощо. Серед таких дій — і вивезення українських дітей під гаслами евакуації чи лікування.

Паралельно з цим, як розповів експерт, росія вдається до тих самих методів заміщення депортованого населення на тимчасово окупованих територіях, до яких вона неодноразово вдавалася раніше. На-приклад, в Криму наприкінці Другої світової війни замість 180 тисяч кримських татар поселили переважно росіян.

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак наголосив, що такий інструмент колонізаторської політики росії, яким є депортації, потребує усвідомлення і осмислення. За його словами, навіть ще 5—6 років тому в широкому дискурсі було нерозуміння і несприйняття того, що історію України можна розглядати в контексті саме колонізаційної політики росії.

«Питання депортації — не лише прояв колоніальної політики, а й надзвичайно складний вияв соціальної інженерії, яку практикував колоніальний режим, щоб закріплювати свої позиції в різних регіонах. І часто депортовані з одного регіону ставали інструментами колоніальної політики в іншому регіоні. Й про це ми також повинні пам’ятати, що і російський імперський режим, і комуністичний тоталітарний режим використовували населення для власних соціальних експериментів і реалізації власних імперських амбіцій», — сказав Володимир Тиліщак.

До розмови долучився голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Депутат запропонував тему депортацій та інших інструментів російської агресивної політики масштабувати до діалогів на рівні ПАРЄ і ОБСЄ та прокомунікувати її там у форматі side events (паралельних заходів). Він додав, що до участі в цих подіях обов’язково треба запросити закордонних колег.

«Хочу зазначити, що збір в єдиний масив історичних фактів про політики російської імперії та радянської росії щодо депортацій є вкрай важливим для сьогоднішньої боротьби. Неодноразово, займаючись парламентською дипломатією, звертав увагу, що в наших колег, які так само представляють свої нації, відсутнє розуміння російської імперії. Вони помилково вважають, що вона схожа на такі імперії, як-от Британська чи Французька, що є помилкою. Безперечно, російська імперія відрізняється, і значно в гірший бік», — сказав голова Комітету.

Парламентарій акцентував: радянська освіта насаджувала чимало міфів, тому знадобився час, щоб виросло нове покоління українців, яке критичніше та об’єктивніше дивиться на історію. «Вважаю, таким шляхом ми маємо рухатись і далі. Єдине, що нашим завдання тепер є не лише освічувати наших громадян, а й просувати історичну правду в усьому світі», — наголосив політик.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.