Херсонських працівників культури намагаються покарати... за спробу порятунку архітектурного шедевру.
Ніндзя на держслужбі
Техніку легендарних японських ніндзя з безшумного пересування посилено опановують співробітники обласного центру народної творчості у Херсоні. І не те, щоб їх зненацька охопив потяг до східних бойових мистецтв. Просто без цих навичок їм не вижити: грюкнув дверима чи підвищив голос — і тобі на голову впаде шматок риштування чи брила штукатурки. Річ у тім, що восени минулого року на центральному міському проспекті Ушакова, де стоїть будівля центру, на підземних магістралях сталася аварія. Вода ринула з діри у старих трубах і підмила фундамент красивої двоповерхівки — пам’ятника архітектури ХІХ століття. Фундамент на зволоженій глинистій «подушці» втратив монолітність, почали тріщати стіни й клаптями обвалюватися стеля. Цей руйнівний процес триває й нині.
Коли одного з працівників шматок тиньку мало не вбив, трудовий колектив установи почав бити на сполох — звернувся до керівництва облради та облдержадміністрації. Та влада відреагувала формально, і директор центру народної творчості використала останній шанс: запросила журналістів, щоб читачі та глядачі херсонських ЗМІ побачили, як через байдужість чиновників руйнується архітектурний шедевр, чия історія пов’язана з іменем російського класика Максима Горького та українського письменника Миколи Братана — один тут жив, другий — працював, очолював обласну організацію Спілки письменників України. На серію виступів мас-медіа у «Білому домі» начебто відреагували: запросили директора центру Світлану Аляб’єву на засідання депутатської комісії Херсонської облради. Та саме засідання і подальші події стали для Світлани Вікторівни ще одним важким випробуванням.
Добалакалися
— Я так зраділа, коли отримала запрошення на постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку — адже до того облрада до нашої роботи особливої цікавості не виявляла. Підготувала інформаційний звіт на одинадцяти аркушах, стала розповідати про чотири організовані центром фестивалі, перемоги наших музичних і танцювальних колективів на всеукраїнських та міжнародних конкурсах, про власний друкований альманах із текстами і нотами пісень та сценаріями, який ми випускаємо на допомогу сільським будинкам культури. Та щойно члени комісії почули про альманах, як посипалися дошкульні запитання: «Вам що, нема куди грошей дівати? Ми до вас комісію розбиратися пришлемо». Комісія погортала папери і видала три сторінки висновків за підписом свого заступника, тепер уже колишнього заступника голови Херсонської облдержадміністрації В’ячеслава Білого, — продовжує директор обласного центру народної творчості Світлана Аляб’єва. — У висновках про нинішній стан нашої будівлі не було ані слова. Натомість фігурували звинувачення у «безпідставному збільшенні оплати праці» — нарахуванні матеріальної допомоги у сумі 18,1 тисячі гривень на рівні мінімальної зарплати для оздоровлення кочегарів, прибиральниць, двірників. В. Білий послався на вимоги постанови Кабміну від 15 вересня 2010 року №840, де у переліку посад техпрацівників немає. А я вважаю, що керуватися треба не підзаконним актом, а прийнятим Верховною Радою ще 2005 року Законом №745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури», який техпрацівників не дискримінує.
Ще більше колектив обласного центру народної творчості здивувало звинувачення у «передачі в користування кабінетів №4,5,7 без узгодження з власником майна територіальних громад області». Звучить як самоправство, але ж кабінети не здавали в оренду і не продавали. А тимчасово надали працівникам управління культури та курортів Херсонської облдержадміністрації згідно з офіційним листом начальника управління Тетяни Волинець (його копію надано в розпорядження редакції «Голосу України») від 2 липня 2013 року. І саме через те, що займані ними приміщення на другому поверсі тієї ж таки будівлі центру перетворилися на аварійні — користуватися ними ще більш ризиковано для життя, ніж кабінетами на першому поверсі.
Кадрова «кадриль» на руїнах
Чи за такі «страшні злочини», чи за те, що «галас піднімали», облрада хоче з центром народної творчості розібратися ґрунтовно. Її постійна комісія з питань соціально-економічного розвитку та управління об’єктами комунальної власності рекомендувала винести на розгляд сесії облради «питання щодо реорганізації центру» та запропонувати сесії «розглянути питання щодо звільнення» його директора. Для трудового колективу центру така зміна ставлення була шоком: адже незадовго до цього Світлана Аляб’єва отримала звання заслуженого працівника культури України, і саме обласні чиновники узгоджували подання про це.
Що й казати: пропозиції дуже «вчасні». Вже з листопада у регіоні починається обласний огляд аматорських вокальних і танцювальних колективів «Кобзаревими стежками», який є підготовкою до презентації Херсонщини у столичному Палаці культури «Україна» з нагоди 200-річчя з дня народження Шевченка. У таку гарячу пору аматорам треба допомагати, щоб ту презентацію не провалити. Але, схоже, облраді та ОДА важливіші чиновницькі ігри у реформування заради самого реформування та кадрові перестановки, а не показ народних талантів.
Незрозуміло, щоправда, як реорганізація обласного центру народної творчості та можлива зміна директора сприятиме порятунку його будівлі — цей «комплекс заходів» дуже нагадує намагання використати гільйотину як засіб від головного болю. За рік після аварії облрада «зі скрипом», але виділила 700 тисяч гривень, яких вистачить тільки на укріплення фасаду. Та потріскані стіни й дірява стеля, пам’ятки архітектури від цього не відновляться й небезпека для життя десятків осіб, котрі у цих стінах працюють, меншою не стане. А може, головне завдання не в тому, щоб їм працювалося комфортно, а щоб вони засвоїли урок і більше сміття з хати не виносили?
Цитата
«...надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше, ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання».
Пункт 3-б Закону України
«Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі єдиної тарифної сітки».
Факт
Обласний центр народної творчості опікується майже трьома тисячами вокальних, танцювальних, театральних та інших аматорських колективів із 441 клубу Херсонщини. Завдяки спільній роботі працівників культури БК Великоолександрівського району області посів перше місце на Всеукраїнському огляді районних будинків культури, а БК села Великі Копані Цюрупинського району посів перше місце серед сільських будинків культури. Сам обласний центр народної творчості Херсонщини у 2011 році виборов третє місце на Всеукраїнському огляді-конкурсі серед 26 ОЦНТ держави.
Світлана Аляб’єва із «непотрібним» альманахом.
Стеля архітектурного шедевру осипається на голови не тільки дерслужбовців, а й звичайних відвідувачів.
Фото автора.