Нині згідно з чинною Конституцією, законодавчу владу здійснюють Національні збори Польщі — двопалатний парламент: верхня палата — Сенат, нижня палата — Сейм. У Сеймі засідають 460 депутатів, у Сенаті — 100 сенаторів. Згідно з Конституцією Республіки Польща Сейм та Сенат обираються на чотири роки. Термін повноважень Сейму та Сенату починається, коли Сейм збирається на перше засідання, і триває до дня, що передує зібранню Сейму наступного скликання.
Вибори до Сейму та Сенату призначає Президент Республіки не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення чотирьох років від початку терміну їх повноважень, встановлюючи дату на неробочий день, який припадає на 30-денний період до закінчення чотирьох років від початку строку повноважень Сейму та Сенату.
Кожен польський громадянин може стати депутатом, якщо на день виборів досяг двадцяти одного року і має право голосу, для обрання сенатором вік кандидата повинен бути не менше тридцяти років. Депутати є представниками виборчих округів, в яких вони одержали мандати. Польська виборча система є пропорційною, тому в парламентських виборах більше шансів мають ті кандидати, які користуються підтримкою політичних партій. Не можна бути одночасно депутатом і сенатором. Основне право та обов’язок депутатів і сенаторів — активна участь у роботі Сейму та Сенату.
Сейм обирає зі свого складу Маршалка Сейму і віцемаршалків. Маршалок Сейму головує на засіданнях Сейму, обстоює його права та представляє Сейм на міжнародному рівні.
У складі нижньої палати парламенту Республіки Польща створено 27 комісій (комітетів). Один депутат може бути одночасно членом декількох комісій. Комітет з іноземних справ займається зовнішньою політикою, дипломатією та міжнародними відносинами. Комітет з оборони працює над питаннями національної безпеки, армії, військових та оборонними. Комітет з публічних фінансів аналізує бюджет, податкову політику, фінансові аспекти та економічні реформи. Комітет з прав людини, правосуддя та правової політики займається захистом прав людини, судовими реформами та забезпеченням верховенства права. Комітет охорони здоров’я працює над питаннями медичного забезпечення, здоров’я населення, доступу до медичного обслуговування. Комітет з освіти, науки та молоді займається освітніми реформами, науковими дослідженнями. Комітет з питань праці, соціальних питань та сім’ї працює над питаннями соціального забезпечення, трудового законодавства, підтримки сімей і вразливих верств населення. Комітет з питань екології, охорони навколишнього середовища та лісового господарства вивчає питання охорони довкілля, сталого розвитку, змін клімату та природних ресурсів. Комітет з транспорту та інфраструктури охоплює питання транспорту, дорожньої інфраструктури, будівництва та модернізації інфраструктури. Комітет з питань місцевого самоврядування працює над проблемами місцевого самоврядування, розвитку місцевих громад, децентралізацією. Комітет з культури та засобів масової інформації займається питаннями культури, медіаполітики, розвитку медіапростору країни. Комітет з економіки працює з економічними питаннями, розвитком ринків, підприємництва. Комітет з аграрної політики та розвитку села займається питаннями сільського господарства, аграрної політики. Комітет з правових питань розглядає питання правового забезпечення, реформ у правосудді та правових процедур. Комітет з питань європейських справ працює над питаннями європейської інтеграції, відносин з ЄС та адаптації внутрішнього законодавства. Комітет з питань національних меншин працює з питаннями прав національних меншин, захисту їхніх прав і культурної спадщини. Комітет з питань науки і технологій займається розвитком науки, інновацій та технологій. Комітет з питань інвестицій та розвитку працює з інвестиціями, над питаннями розвитку інфраструктури, економічними реформами. Комітет з правосуддя та правового захисту охоплює питання судової реформи, забезпечення правосуддя та доступу до правового захисту. Комітет охорони здоров’я та соціальних послуг вивчає проблеми охорони здоров’я, соціальної підтримки населення, реформ у системі соціального забезпечення. Комітет з питань юстиції і прав людини займається питаннями реформування судової системи, захисту прав людини. Комітет з питань міжнародних відносин та співробітництва охоплює питання міжнародного співробітництва, розвитку відносин з міжнародними організаціями, партнерами. Комітет з питань соціальної політики та розвитку займається проблемами соціальної політики, боротьбою з бідністю, вільним доступом до соціальних прав та свобод громадян. Комітет з енергетики та промисловості працює над питаннями енергетики, виробничих галузей та промислової політики. Комітет з питань туризму та спорту займається розвитком туризму, спорту та підтримкою фізичної культури. Комітет з прав людини і міжнародних відносин зосереджений на захисті прав людини і співпраці з міжнародними правозахисниками. Комітет з прав дітей і сім’ї охоплює питання прав дітей, сімейної політики, підтримки дітей у складних життєвих обставинах. Окрім основних комітетів, у Сеймі створюються тимчасові комісії, які займаються конкретними питаннями, що виникають у житті країни, а також підкомітети — для детального розгляду певних проблем. Комітети займаються обговоренням законодавчих проєктів, проведенням слухань, аналізом та підготовкою документів. Сейм за потреби може утворювати надзвичайні комісії, а також слідчу комісію для розгляду окремих справ.
Засідання Сейму є відкритими. У випадках, визначених Конституцією, Сейм і Сенат, засідаючи спільно під головуванням Маршалка Сейму або в порядку його заміщення — Маршалка Сенату, діють як Національні збори Республіки. Сейм вирішує питання про стан війни і укладення миру. Депутатам Сейму і сенаторам належить право законодавчої ініціативи, вони розглядають законопроєкти у трьох читаннях та можуть вносити поправки в документ. Сейм приймає закони простою більшістю голосів у присутності не менше половини передбаченого законом числа депутатів. Прийнятий Сеймом закон Маршалок Сейму передає в Сенат.
До повноважень Сейму належать функції: законодавча — він розглядає всі законопроєкти; контрольна — здійснює контроль за роботою уряду, може виразити вотум недовіри уряду чи міністру, заслуховує звіт про виконання урядом бюджетного закону. Депутати можуть звертатися до членів Кабінету міністрів із запитами, пропозиціями, висловлювати власну думку про їхню роботу.
До повноважень Сенату належать функції: участь у законодавчому процесі, вираження згоди на призначення чи відсторонення від посади голів Верховної контрольної палати, Інституту національної пам’яті, Управління електронних комунікацій, Уповноваженого з прав дитини, Генерального інспектора з охорони персональних даних, а також призначення Уповноваженого з цивільних прав; призначення та звільнення з посади одного члена Національної ради з радіомовлення і телебачення, двох членів Ради Інституту національної пам’яті, трьох членів Ради з грошової політики. Сенат делегує двох сенаторів у склад На-ціональної ради зі справ правосуддя та двох сенаторів до Національної ради зі справ прокуратури. Маршалок Сенату і 30 сенаторів можуть вимагати від Конституційного трибуналу перевірки міжнародних договорів, а саме, чи відповідають вони нормам Конституції та міжнародним договорам.
Сенат здійснює опіку над польською діаспорою — Полонією: підтримує програми, які направлені на її інтеграцію. Популяризує викладання польською мовою, розповсюджує знання про польську культуру і національну пам’ять. На ці заходи Сенат виділяє кошти із власного бюджету.
Сенат є активною частиною Національних зборів нарівні з Сеймом.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
11 листопада — День Незалежності Республіки Польща
Свято припадає на день завершення Першої світової війни (11 листопада 1918 року). Поразка Німеччини, розпад Австро-Угорщини — обставини, які сприяли утворенню Республіки Польща. Після 123 років поділів Польща здобула незалежність, повернулася на карти світу. Головою держави став маршал Юзеф Пілсудський, було сформовано перший демократичний уряд країни.
«Monitor Polski» — офіційне щоденне видання головного законодавчого органу Польщі
«Monitor Polski» оприлюднює закони, правові акти, які розробляють та приймають Національні збори Республіки Польща. Тут публікуються нові закони, зміни до чинних законів, постанови Сейму та Сенату, дані про кількісний та персональний склад комісій і підкомісій; плани роботи комісій, законопроєкти та проєкти ухвал, скерованих до комісій (тексти законопроєктів та проєктів ухвал, хід їх розгляду із зазначенням остаточного рішення); інші пропозиції, що надходили до комісії від міністерств та інших державних установ; звіти про засідання комісій (стенограми); ухвалені комісіями рішення стосовно розглянутих законопроєктів та звернень, які надійшли від міністерств та інших державних установ; анонси чергових і позачергових засідань комісій, акти, які приймаються парламентом, офіційні документи, укази Президента, постанови уряду, адміністративні акти (призначення на державні посади), міжнародні угоди та інші документи, які мають юридичну силу.
Республіка Польща першою у світі офіційно визнала державну незалежність України 2 грудня 1991 року
8 січня 1992 року між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. 18 травня 1992 року підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.
На міжнародній арені Республіка Польща обстоює необхідність посилення міжнародною спільнотою тиску на рф для негайного припинення війни проти України та відновлення територіальної цілісності нашої держави у міжнародно визнаних кордонах.
У цьому зв’язку офіційна Варшава надзвичайно активно використовує наявний дво- та багатосторонній інструментарій впливів на міжнародній арені на підтримку України. Керівництво Польської держави під час двосторонніх зустрічей, у тому числі в рамках ЄС і НАТО, міжнародних організацій, постійно наголошує на необхідності посилення санкцій проти рф, а також на наданні нашій державі військової, фінансової та гуманітарної допомоги.
Офіційна Варшава проводить досить активну кампанію на підтримку членства України в Європейському Союзі та докладає значних зусиль для якнайшвидшого приєднання України до НАТО, є активною учасницею Міжнародної кримської платформи.
Польська сторона рішуче підтримує Формулу миру Президента Володимира Зеленського — цілісний план припинення російської агресії та забезпечення глобальної безпеки. Вона є членом Основної групи країн, скликаної для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, щоб притягнути російське керівництво до відповідальності за злочин агресії. Спільно з Європейською комісією Польща відіграє ключову роль у спробах повернути додому всіх українських дітей, незаконно депортованих росією.
За результатами січня—жовтня 2023 року товарообіг між Україною та Польщею становив 9 526,3 млн дол. США, що на 4,3%, або на 432,1 млн дол. менше обсягів торгівлі товарами за відповідний період 2022-го. Обсяг експорту українських товарів до Польщі становив 4 077,3 млн дол. США та зменшився на 27,9% порівняно з відповідним періодом 2022 року, обсяг імпорту збільшився на 26,6% та становив 5 449,0 млн дол. Сальдо в торгівлі товарами за цей період негативне для України і становить 1371,7 млн дол.
У структурі експорту українських товарів до Польщі переважають поставки: чорних металів (23,2%); жирів та олій тваринного або рослинного походження (12,2%); руди, шлаків і золи (7,6%); залишків і відходів харчової промисловості (7,4%); деревини і виробів з деревини (6,2%).
Обсяги двосторонньої торгівлі послугами становили 644,2 млн дол., відбулося зменшення обсягів на 15,5%. При цьому експорт послуг з України до Польщі становив 375,9 млн дол., відбулося зменшення обсягів на 21,3%, імпорт польських послуг в Україну становив 268,3 млн дол. — зменшення на 5,9%. Сальдо позитивне, становить 107,6 млн дол.
Основними статтями експорту українських послуг до Польщі традиційно є послуги з переробки матеріальних ресурсів — 38,1%; транспортні — 36,2%; у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні — 10,9%; ділові — 9,3%; з будівництва — 1,7%. Основними статтями імпорту польських послуг до України є: транспортні — 70,1%; ділові — 10,7%; пов’язані з подорожами — 7,3%.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща створена 15 жовтня 2019 року, співголовами є Микола Княжицький («ЄС») та Артем Ковальов («Слуга Народу»).
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото з відкритих джерел.
