12 листопада — День Конституції Азербайджанської Республіки. Дата свята приурочена до дня прийняття основного документа в 1995 році. Після здобуття Азербайджаном суверенітету в 1991 році виникла потреба в новому Основному Законі держави. Під керівництвом Президента була створена Конституційна комісія. Мета документа — забезпечення добробуту кожного громадянина та захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Азербайджану. Після розробки проєкту документ був представлений для публічного обговорення. Проведено референдум і отримано широке громадське схвалення. Перша Конституція незалежного Азербайджану була прийнята 12 листопада 1995 року.
Того само дня в Азербайджані відбулися перші парламентські вибори.
Азербайджанська Демократична Республіка, що існувала в 1918—1920 роках, на жаль, так і не встигла розробити та прийняти основний закон держави. Продовжуючи традицію державності, азербайджанський народ заявив про свій намір захищати національний добробут, щоб гарантувати демократичну систему, домогтися створення громадянського суспільства і жити в дружбі, мирі та безпеці з іншими народами.
Рішення призначити державне свято, День Конституції, було прийнято 6 лютого 1996 року.
Парламент Азербайджану відомий як Національні Збори / Міллі Меджліс. Національні Збори Азербайджану — це однопалатний законодавчий орган, до якого входять 125 депутатів. Вибори до парламенту проводяться кожні п’ять років за мажоритарною системою в одномандатних округах.
Голова Національних Зборів очолює парламент і відповідає за організацію його роботи. Він має значні повноваження, зокрема керує засіданнями парламенту та контролює виконання рішень, ухвалених законодавчим органом. Наразі Головою Національних Зборів є Сахіба Гафарова, яка обіймає цю посаду з 2020 року.
Функції парламенту Азербайджанської Республіки
Основними функціями Національних Зборів Азербайджану є ухвалення законів, бюджетне планування, затвердження уряду та контроль за його діяльністю, ратифікація міжнародних угод і призначення ключових посадових осіб. Законодавча функція — парламент приймає закони, які регулюють різні аспекти життя суспільства, економіки, політики та соціальної сфери. Закон вважається ухваленим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх депутатів. Парламент затверджує державний бюджет, який є основним фінансовим документом країни, визначаючи напрями витрат і доходів. Бюджетний комітет розглядає пропозиції уряду, аналізує ефективність витрат та готує проєкт бюджету для голосування на пленарному засіданні. Призначення та контроль виконавчої влади — Національні Збори затверджують кандидатуру прем’єр-міністра, представлену президентом, та частину інших посадовців. Парламент також має право висловити недовіру уряду, що може призвести до його відставки. Парламент відіграє важливу роль у зовнішній політиці, оскільки він затверджує міжнародні угоди та договори, які підписує Азербайджан. Це надає угодам законодавчого статусу і гарантує, що вони будуть виконуватися. Контрольна функція — парламент здійснює контроль за діяльністю виконавчої влади. Депутати можуть звертатися до уряду із запитами, на які урядові установи зобов’язані відповідати.
У Національних Зборах Азербайджану працюють кілька постійних комітетів. Комітет з питань правової політики та прав людини розглядає законопроєкти, які стосуються прав людини та основних свобод громадян, проводить оцінку відповідності законодавчих ініціатив Конституції Азербайджанської Республіки та міжнародним стандартам прав людини, здійснює підготовку пропозицій щодо вдосконалення правової системи країни та контроль за виконанням законодавства в сфері прав людини. Комітет з питань економіки, промисловості та підприємництва розглядає законопроєкти в сфері економічної діяльності, фінансів і розвитку промисловості, проводить оцінку економічної ситуації у країні та сприяє розвитку підприємництва, вивчає питання, пов’язані з оподаткуванням, бізнес-середовищем та економічними реформами. Комітет з питань соціальної політики здійснює розгляд законопроєктів у галузі соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та трудових відносин, оцінює ефективність соціальних програм уряду, зокрема в сферах пенсійного забезпечення та медичного обслуговування. Комітет з питань оборони та безпеки відповідає за розгляд законодавчих ініціатив у сфері національної безпеки та оборони, підготовку законопроєктів, що стосуються збройних сил, боротьби з тероризмом та іншими загрозами, оцінює стан національної безпеки та військової ситуації у країні. Комітет з питань міжнародних відносин розглядає проєкти законів, що регулюють міжнародні угоди та співпрацю з іншими країнами, готує законодавчі ініціативи, які стосуються зовнішньої політики та дипломатичних відносин Азербайджану, відповідає за розвиток міжпарламентських зв’язків і міжнародну політику країни. Комітет з питань екології та природних ресурсів забезпечує розгляд законопроєктів, що стосуються охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, оцінку стану екології та розробку рекомендацій для покращення екологічної ситуації у країні. Комітет з питань культури проводить розгляд законопроєктів у сфері культури, мистецтва, туризму та охорони культурної спадщини, підготовку законодавчих ініціатив, що сприяють розвитку культурної політики та національної спадщини. Комітет з питань місцевого самоврядування розглядає законопроєкти, що стосуються організації місцевого самоврядування та адміністративних реформ, оцінює ефективність взаємодії місцевих органів влади з центральним урядом, готує рекомендації щодо вдосконалення місцевої демократії та децентралізації. Комітет з питань охорони здоров’я розглядає законопроєкти, які регулюють сферу охорони здоров’я, медичне страхування, лікарську діяльність та громадське здоров’я, оцінює ефективність медичних програм і політики охорони здоров’я. Комітет з питань транспорту та зв’язку розглядає законопроєкти у сфері транспорту, зв’язку та інформаційних технологій, здійснює підготовку ініціатив щодо модернізації транспортної інфраструктури та розвитку телекомунікацій. Постійні комітети Національних Зборів Азербайджану грають ключову роль у законодавчому процесі. Вони забезпечують підготовку і попередній розгляд законопроєктів, а також здійснюють контроль за виконанням законів і урядових програм у відповідних сферах. Комітети активно співпрацюють з іншими гілками влади, експертами та громадськими організаціями, що дає змогу проводити всебічний аналіз законодавчих ініціатив. Крім того, комітети здійснюють парламентський контроль за діяльністю уряду та органів місцевого самоврядування, що сприяє підвищенню ефективності державного управління та забезпеченню прозорості прийнятих рішень. Усі рішення, ухвалені комітетами, передаються до парламенту для подальшого обговорення та голосування, що є важливим етапом у законодавчому процесі.
Співпраця Національних Зборів із президентом та урядом
Азербайджан є республікою з сильними президентськими повноваженнями, і взаємодія між президентом, парламентом і урядом є ключовою для функціонування політичної системи країни. Президент Азербайджану обирається на п’ятирічний термін і має значні повноваження, включно з правом ініціювати законодавство, призначати прем’єр-міністра і членів уряду, а також накладати вето на закони, ухвалені парламентом.
Водночас парламент зберігає певну автономію у своїй роботі та виконує важливу роль у забезпеченні стримувань і противаг у політичній системі. У випадках, коли президент накладає вето на ухвалений закон, парламент має право подолати його за допомогою повторного голосування.
Вибори до Національних Зборів Азербайджану відбуваються відповідно до виборчого законодавства країни та під наглядом міжнародних організацій. Останнім часом уряд Азербайджанської Республіки впроваджує реформи для поліпшення демократичних процесів, зокрема модернізацію виборчої системи, спрощення реєстрації кандидатів і забезпечення більшої прозорості у підрахунку голосів. Це спрямовано на зміцнення інституту парламенту та підвищення довіри населення до законодавчої влади.
Встановлення дипломатичних відносин між Україною та Азербайджаном відбулося 6 лютого 1992 року. Посольство України в Азербайджанській Республіці діє з травня 1996 року, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні діє з березня 1997 року. Азербайджан є ключовим економічним партнером України в регіоні Південного Кавказу, важливість якого визначається, в тому числі, нагальними потребами в постачанні енергоресурсів до Європи та розвитком транспортних коридорів Захід-Схід. Торговельні обмеження щодо української продукції, а також системні проблемні питання українських компаній в АР відсутні. У вересні 2022 року завершене правове оформлення Угоди про створення ЗВТ між державами-учасницями ГУАМ від 20.07.2002.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Азербайджанською Республікою створена 10 лютого 2020 року, її очолюють Валерій Колюх та Володимир Крейденко («Слуга Народу»).
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото з відкритих джерел.
«Азербайджан» — офіційний друкований орган парламенту країни
Щоденне видання публікує законодавчі акти, рішення парламенту, політичні новини, офіційні заяви та звернення, інформацію щодо міжнародних відносин, перелік офіційних документів, які мають значення для розвитку держави. Газета є основним джерелом офіційної інформації від парламенту Азербайджану для громадськості, що забезпечує прозорість та обізнаність про діяльність вищого законодавчого органу республіки.
