22 травня 2022 року. Президент Польщі Анджей Дуда виступив у Верховній Раді з історичною промовою. Анджей Дуда став першим главою іноземної держави, який зробив це безпосередньо у стінах українського парламенту з початку повномасштабної війни росії проти України.
«Дякую вам за те, що ви захищаєте Європу перед нашестям варварства та нового російського імперіалізму, що показуєте тиранам їхнє місце, що довели, що дух вільного народу сильніший. Дякую вам за це від щирого серця. Ти показала, Україна, що, як каже твій Гімн, козацького роду. Ви великі!»
24 лютого 2022 року: Початок повномасштабного вторгнення
Подія 1: російське вторгнення в Україну.
Факти: О 5-й ранку 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, атакувавши з кількох напрямків: південного (через Крим), північного (через рф і білорусь) та східного (через Донбас).
Повітряні та ракетні удари було завдано по військових об’єктах, а також містах Київ, Харків, Одеса та інші.
Подія 2: Оголошення воєнного стану в Україні.
Факти: Володимир Зеленський оголосив воєнний стан, а Верховна Рада України прийняла рішення про загальну мобілізацію. Українці почали масово вступати до лав Збройних Сил та територіальної оборони.
Подія 3: Оборона Києва.
Факти: російські війська намагалися захопити Київ, але через сильний спротив українських військ і партизанську боротьбу в передмістях Київ залишався під контролем України. Тому армія рф не змогла швидко захопити столицю.
1-7 березня 2022 року: Масові обстріли Харкова і звірства в Бучі
Подія 1: Бої за Харків.
Факти: російські війська обстрілювали Харків і намагалися захопити місто, однак ЗСУ та добровольці відбили атаку і Харків залишався під контролем України. Місто зазнавало постійних ракетних обстрілів та артилерійських атак, але завдяки стійкості жителів та військових воно витримало.
Подія 2: Звірства в Бучі.
Факти: російські війська окупували Бучу, де було зафіксовано масові вбивства мирних жителів — розстріли на вулицях, зґвалтування та спалення будинків. Після відступу росіян з міста були виявлені масові поховання, що стали одними з найжахливіших доказів воєнних злочинів.
11 травня 2022 року: Початок контрнаступу на півдні
Подія 1: Контрнаступ на південному фронті.
Факти: Українські війська розпочали контрнаступальні операції на півдні, зокрема в районі Херсона і на Миколаївщині. Це був важливий етап для відновлення контролю над південними областями та ослаблення російських позицій на південному фронті.
Подія 2: Визволення низки селищ на південь від Миколаєва.
Факти: ЗСУ зосередилися на відновленні контролю над територіями, окупованими росіянами на південь від Миколаєва, зокрема навколо Херсона, і завдали значних ударів по російських складах і техніці.
28 липня 2022 року. Святкування Дня Державності у Верховній Раді за участі Президента Володимира Зеленського.
10 вересня 2022 року: Визволення Куп’янська та Ізюма
Подія 1: Визволення Куп’янська.
Факти: Українські сили визволили Куп’янськ у Харківській області після кількох тижнів інтенсивних бойових дій. Це було частиною великого контрнаступу на сході, що привело до визволення кількох стратегічно важливих міст і селищ.
Подія 2: Визволення Ізюма.
Факти: ЗСУ також змогли визволити Ізюм — один із важливих пунктів на шляху до Сєвєродонецька. Ізюм був вагомим логістичним вузлом для російських військ, і його визволення зміцнило українські позиції в регіоні.
9 листопада 2022 року: Визволення Херсона
Подія 1: Визволення Херсона.
Факти: Українські війська визволи-ли Херсон після восьми місяців окупації росією. Це була символічна перемога для України, адже Херсон був першим обласним центром, який було визволено від російських військ.
Подія 2: російський відступ через Дніпро.
Факти: росія була змушена залишити Херсон після українського контрнаступу та через втрачену можливість утримувати місто. Після цього українські сили розпочали очищення Херсона від мін.
24 лютого 2023 року: Перша річниця війни та стратегічні зміни на фронті
Подія 1: Річниця війни.
Факти: 24 лютого 2023 року минув рік з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ця дата стала важливою віхою в боротьбі українців, символом стійкості і надії на Перемогу. Україна отримала підтримку від міжнародних партнерів у вигляді зброї, фінансування та гуманітарної допомоги.
5 червня 2023 року: Початок контр-наступу на сході та півдні України
Подія 1: Офіційний старт контр-наступу.
Факти: 5 червня 2023 року українські війська офіційно розпочали великий контрнаступ на сході та півдні України, зокрема в районах на південний захід від Дніпра та на сході Донбасу. ЗСУ активізували наступальні операції з метою повернути контроль над окупованими територіями, зокрема на Донеччині та в Херсонській області.
17 липня 2023 року: Удар по Кримському мосту
Подія 1: Удар по Кримському мосту.
Факти: Українські війська завдали потужного удару по Кримському мосту, який з’єднує російський краснодарський край з окупованим Кримом. Міст, який був важливим логістичним шляхом для постачання російських військ, частково пошкоджений, що стало серйозним ударом по російській інфраструктурі. Ця подія стала символом того, що Україна може завдавати ударів навіть по найбільш захищених об’єктах на території окупованого Криму.
24 серпня 2023 року. Урочисте пленарне засідання Верховної Ради України з нагоди Дня Незалежності. До сесійної зали внесли Державний прапор — той самий, який внесли до парламенту 24 серпня 1991 року після ухвалення Акта проголошення незалежності України.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:
«Сьогодні ми виконали ще один символічний акт, який подумки поверне нас у далекий 1991 рік. Коли 24 серпня близько 9-ї години вечора на заклик наших славетних попередників до цієї сесійної зали було вперше внесено наш національний стяг, який згодом здобуде високий статус державного. Для того, щоб продовжити цю емоційну нитку спогадів після перегляду відео, я прошу почесну варту внести до зали засідань історичний прапор незалежності України. Слава Україні!»
29 серпня 2023 року: Визволення частини Донеччини
Подія 1: Визволення частини Донеччини.
Факти: Українські війська здобули значні успіхи на Донеччині, визволивши низку населених пунктів поблизу Бахмута. Це стало частиною більш широкої операції з метою витіснення російських військ з Донбасу.
Подія 2: Стійкість оборони в Бахмуті.
Факти: Місто Бахмут стало однією з найгарячіших точок конфлікту, де запеклі бої тривали кілька місяців. Українські війська змогли утримати місто, не даючи російським силам прорватися на захід і продовжити наступ на інші важливі точки в Донецькій області.
13 жовтня 2023 року: Масовані обстріли України та атаки на енергетичну інфраструктуру
Подія 1: Масовані ракетні обстріли.
Факти: російські війська здійснили нову хвилю масованих ракетних ударів по енергетичних об’єктах України. Тисячі людей по всій країні залишилися без електрики через пошкодження енергетичних мереж, що призвело до серйозних труднощів з енергопостачанням.
Подія 2: Поновлення українського опору.
Факти: Українці поновили свої зусилля з відновлення енергетичної інфраструктури й активно отримували допомогу від західних партнерів. За допомогою міжнародних поставок обладнання та технологій вдалося значно зменшити наслідки обстрілів і зберегти стабільність в енергетичній системі.
23 жовтня 2023 року: Початок контрнаступу на півдні та сході України
Подія 1: Розширення контрнаступу.
Факти: Українські війська продовжили контрнаступальні операції на південному напрямку та сході України, визволяючи дедалі більше територій від російських окупантів. Зокрема, операції в районах Сватового та Лисичанська показали значні успіхи української армії, що завдало серйозних ударів по логістичних та військових позиціях росії.
Подія 2: Розширення партнерської підтримки.
Факти: Україна отримала нові партії сучасної зброї від міжнародних партнерів, що дало змогу посилити український контрнаступ. Системи ППО, новітні танки та бронетехніка стали важливим елементом в операціях на сході та південному напрямку.
22 листопада 2023 року: Спільна міжнародна конференція з відновлення України
Подія 1: Міжнародна конференція на підтримку відновлення України.
Факти: У Брюсселі відбулася міжнародна конференція на підтримку відновлення України після війни. У ній взяли участь представники урядів країн ЄС, США, Канади, Великої Британії та міжнародних фінансових інститутів. Обговорювалися питання відновлення інфраструктури, економічного відновлення, а також інвестиційних можливостей для відбудови країни. Зокрема, було анонсовано створення спеціального фонду для підтримки економічного зростання України, а також спеціальні програми з реабілітації та відновлення постраждалих територій.
Січень-травень 2024 року: Продовження важких боїв на сході та півдні України
Подія 1: Масовані ракетні обстріли та атаки на критичну інфраструктуру.
Факти: росія продовжила свою тактику масованих ракетних обстрілів по Україні, намагаючись вивести з ладу енергетичні та промислові об’єкти. У січні 2024 року ці атаки стали регулярними, зокрема, по об’єктах у Києві, Харкові та Одесі. Незважаючи на це, українська ППО активно працювала, знищуючи більшість ракет.
Подія 2: Атаки на Бахмут і Донецьк.
Факти: Бахмут і навколишні райони залишалися в епіцентрі боїв. росія активно застосовувала тактику «м’ясних штурмів», намагаючись взяти місто ціною великих людських і технічних втрат. Українські сили утримували позиції, що значно послабило наступальні можливості ворога.
11 квітня 2024 року. Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону про мобілізацію.
Травень-червень 2024 року: Продовження контрнаступальних операцій на сході
Подія 1: Важкі бої в районі Лисичанська та Кремінної.
Факти: Влітку 2024 року українські війська почали відновлювати контроль над територіями Луганської області, зокрема на південному заході від Лисичанська та на південному сході від Кремінної. Операції в цих районах були складними через густо заміновану місцевість і сильний спротив з боку росіян, які застосовували важку артилерію та авіацію.
Подія 2: російські штурми на Донбасі.
Факти: росія активізувала штурмові операції на сході, зокрема в районі Авдіївки та Пісків. Застосовувалися тактики «м’ясних штурмів», коли великі сили піхоти наступали під прикриттям артилерії, без жодних спроб до стратегічного маневру, що призводило до величезних втрат серед російських військ.
Осінь 2024 року: Загострення на фронті та дипломатичні ініціативи
Подія 1: Українські оборонні позиції і підтримка Заходу.
Факти: Українська армія, зокрема в прикордонних районах, активно використовувала нову техніку від західних союзників, включно з протиповітряними комплексами, засобами радіоелектронної боротьби та ударними дронами. Це допомогло їй ефективно стримувати російські наступи на кількох напрямках, зокрема й на курському.
Подія 2: Посилення боїв на Донбасі та південному заході.
Факти: До листопада 2024 року бої в Донецькій та Луганській областях, а також на південному заході від Запоріжжя стали особливо інтенсивними. російські війська здійснювали постійні штурми, намагаючись повернути втрачені позиції та зберегти контроль над ключовими містами і населеними пунктами. Українські сили ефективно тримали оборону, застосовуючи артилерію і точкові удари, щоб знищувати командні пункти і логістичні вузли противника.
Подія 3: Дипломатичний тиск і нові санкції проти росії.
Факти: На дипломатичному фронті тривала робота над отриманням нових пакетів підтримки для України, зокрема через додаткові санкції проти росії. За участю Заходу Україна отримала нову допомогу у вигляді озброєнь і гуманітарної підтримки. Санкції були посилені щодо російських економічних секторів і банківської системи.
1 жовтня 2024 року.
Керівництво Верховної Ради України, народні депутати України, керівництво та працівники Апарату парламенту провели захід на честь Дня захисників і захисниць України, вшановуючи українських героїв, які щодня, ризикуючи життям, захищають нашу країну, її суверенітет і незалежність. Керівництво Верховної Ради України та її Апарату, народні депутати України і присутні на заході вшанували пам’ять народних депутатів України різних скликань та працівників Апарату, які загинули внаслідок російської агресії, поклавши квіти до меморіальної дошки на будівлі парламенту.
25 жовтня 2024 року.
За підсумками Третього Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи була схвалена спільна заява, у якій учасники рішуче засудили незаконну, неспровоковану та невиправдану агресію росії проти України.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
