Вона подякувала Німеччині за допомогу Україні, однак зазначила, що сьогодні більше, ніж будь-коли ця допомога має бути ще рішучішою. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що в Україні уважно стежать за тим, як розвиваються події в Німеччині, за розпадом коаліції та за тим, чи буде збережена підтримка Німеччиною України. «Ми сподіваємось, що ті політичні сили в Бундестазі, які розуміють необхідність інвестування в безпеку Європи через підтримку України, зможуть зберегти більшість і сформувати наступну коаліцію», — сказала голова Комітету.

Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила занепокоєння закликами до переговорів з росією, які дедалі частіше лунають на Заході. За її словами, росія не прагне миру. «Я наразі не бачу інструментів впливу на рф, які б змусили її до переговорів не на умовах того, що вона хоче отримати у цій війні», — сказала голова Комітету. Вона додала, що якщо не буде встановлено стійкого і тривалого миру, то воєнне цунамі накриє всю Європу: «Тому, якщо не буде достатнього тиску на росію, щоби вона більше не змогла ров’язувати нові війни, то і тривалого миру досягти не вдасться». Також не вдасться його досягти і без членства України в НАТО, переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Щодо Європейської інтеграції голова Комітету поінформувала, що Україна сподівається відкрити перемовини з ЄС за кластером «Основи» вже на початку наступного року. Зараз триває робота переговорних груп. Комітет з питань інтеграції України до ЄС, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, взяв на себе координаційну роль для того, щоби налагодити ефективну взаємодію між урядом та парламентом в ході роботи цих переговорних груп. «Ми напрацьовуємо нові форми взаємодії і, сподіваюся, відточимо ці інструменти для подальшої продуктивної роботи», — сказала голова Комітету. Вона також наполягла, що вже зараз, на шляху членства України до ЄС, важливо закладати додаткові інструменти фінансування України у майбутньому бюджеті ЄС, який запрацює з 2028 року. Адже Україна — єдина серед держав-кандидаток виконує свою домашню роботу в безпрецедентних умовах, в умовах війни. Відтак адаптація певних сфер до стандартів ЄС вимагає значно більше ресурсів, в тому числі фінансових, а отже, і додаткового механізму фінансової допомоги. Це, за словами голови Комітету, може бути щось на кшталт «Ukraine facility», через який Європейський Союз підтримує Україну зараз.

Томас Баґґер зазначив, що Німеччина входить у політично перехідний період. Однак він запевнив, що це жодним чином не позначиться на підтримці України його країною. Він зауважив, що в бюджеті Німеччини на наступний рік передбачено кошти для цього, і зараз тривають дискусії щоби цю підтримку навіть збільшити.

Пан Баґґер також зауважив, що зі зміною керівництва у Сполучених Штатах і Україна, і Європа загалом входять у фазу невизначеності. Він вважає, що нові рішення американської адміністрації щодо України не повинні ухвалюватися без участі України та Європи. І ці рішення мають передбачати встановлення сталого і тривалого миру на континенті.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Фото rada.gov.ua.