Ранкове засідання 5 листопада
Зранку депутати знову не змогли затвердити тижневий розклад засідань Верховної Ради — за таке рішення проголосували тільки 194 народні депутати від необхідних мінімальних 226 голосів.
Голова Верховної Ради Володимир Рибак заявив: якщо з другої спроби не буде затверджено порядок денний, він оголосить перерву і депутати розійдуться працювати в комітети.
Зазначимо, що за затвердження розкладу засідань не голосували опозиційні фракції.
Під час обміну думками Ганна Герман (Партія регіонів) зауважила, що до «часу Х» — коли маємо підписати Угоду про асоціацію — залишилося обмаль часу, та закликала колег не реагувати на провокації лідерів опозиції, які намагаються зірвати роботу парламенту. «Я не хотіла б говорити, що це змова лідерів опозиції проти Угоди про асоціацію, але хотіла б застерегти їх від таких кроків», — сказала вона.
Олексій Кайда («Свобода») заявив, що порядок денний сформовано без урахування позицій усіх фракцій та що до нього внесено деякі законопроекти, які ще навіть не обговорювалися в комітетах.
Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк наполягав на голосуванні за новий закон про прокуратуру, створення ТСК для внесення змін до виборчого законодавства та скасування пенсійної реформи.
Валерій Пацкан («УДАР») нагадав, що на погоджувальній раді домовилися спочатку проголосувати за законопроект щодо пенсійної реформи, а потім розглянути законопроект про прокуратуру та всі законопроекти про лікування засуджених за кордоном.
Адам Мартинюк (КПУ) назвав ситуацію дивною: всі кричать, що хочуть працювати і скасувати пенсійну реформу, але не хочуть затверджувати порядок денний. Депутат назвав це фарисейством.
Глава парламенту В. Рибак закликав депутатів спочатку «подумати», а потім прийняти рішення щодо розкладу засідань парламенту та оголосив розгляд уже попередньо обговорених питань, внесених до порядку денного за рішенням погоджувальної ради.
Верховна Рада не підтримала жоден із двох внесених на розгляд проектів закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення умов пенсійного забезпечення громадян, які передбачали скасувати найсуперечливіші норми пенсійної реформи.
Автор одного із законопроектів Л. Денісова («Батьківщина») наголосила, що пенсійна реформа торкнулася не лише 20-мільйонної армії пенсіонерів, а кожного громадянина. На її думку, якщо не скасувати пенсійну реформу, то скоро ми станемо державою мінімальних пенсій, бо сьогодні близько 7 мільйонів громадян перебувають на заробітках за кордоном, близько мільйона є безробітними, а мільйони працівників отримують зарплату в півтори тисячі гривень.
Під час обговорення Ярослав Сухий (Партія регіонів) відзначив, що в українському парламенті спостерігається негативна тенденція — замість того, щоб зосередитися на модернізації солідарної пенсійної системи, яка переживає кризу в усьому світі, депутати вдаються до популістських рішень, демагогії та політиканства. За словами депутата, закон про пенсійну реформу продемонстрував, що в Україні є політична воля реалізувати не популістські, а реальні соціальні реформи. Минулий рік показав, що населення України з розумінням поставилося до пенсійної реформи — лише 7 відсотків жінок скористалися своїм правом на вихід на пенсію у 55 років. Сергій Гордієнко (КПУ) заявив, що фракція комуністів підтримуватиме всі законопроекти про скасування пенсійної реформи, назвавши таку реформу «руйнівною».
Павло Розенко («УДАР») зауважив, що влада багато говорить про потребу модернізації пенсійної реформи, але не вносить жодних нових законодавчих ініціатив. Пріоритетом для Верховної Ради, на думку депутата, має стати питання справедливості у пенсійному забезпеченні та єдині принципи нарахування пенсій.
Далі парламентарії перейшли до розгляду проекту закону про прокуратуру в другому читанні. Цей документ уже тривалий час перебуває на розгляді в парламенті, натомість робочою групою при Президентові вже підготовлено нову редакцію закону про прокуратуру, в якій враховано висновки та зауваження Венеціанської комісії. Ухвалення цього закону є одним із зобов’язань України перед європейським співтовариством напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Представник Президента у парламенті Юрій Мірошниченко повідомив, що Президент готовий внести до Верховної Ради нову редакцію закону про прокуратуру, однак за Регламентом це можна зробити лише тоді, коли попередній законопроект буде знято з розгляду. Проте голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін заявив, що оскільки в понеділок було зірвано засідання комітету, який мав розглянути законопроекти щодо лікування засуджених за кордоном — депутати із фракції Партії регіонів не прийшли на засідання комітету, то поки до порядку денного не буде включено законопроекти про лікування засуджених за кордоном, він відмовляється доповідати законопроект про прокуратуру. У відповідь В. Рибак зачитав норму Регламенту: законопроекти, які розглядаються у другому читанні, автоматично включаються до порядку денного за поданням комітету.
На погоджувальній раді, яку було скликано під час перерви, депутати таки домовилися розглянути закон про прокуратуру, а законопроекти щодо лікування засуджених за кордоном винести на розгляд парламенту на ранковому пленарному засіданні у четвер, 7 листопада, першим питанням. Відтак А. Кожем’якін доповів, що схвалений у першому читанні проект закону про прокуратуру вже втратив свою актуальність, тому комітет рекомендував парламенту зняти його з розгляду та врахувати його положення при доопрацюванні інших законопроектів.
За зняття з розгляду проекту закону про прокуратуру №0886 проголосували 322 депутати.
Депутати також затвердили тижневий розклад засідань парламенту (366 «за»).
У цілому прийнято Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції). Законопроектом, внесеним позафракційним народним депутатом Юрієм Дерев’янком, зокрема, встановлено, що кошти від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції розподіляються у такій пропорції: 90 відсотків — до державного бюджету, 10 відсотків — до місцевих. При цьому 10 відсотків коштів, що спрямовуються до місцевих бюджетів, розподіляються між місцевими бюджетами у такому співвідношенні: до бюджету Автономної Республіки Крим або обласного бюджету — 5 відсотків, районного бюджету — 3,5 відсотка, сільського, селищного або міського бюджету — 1,5 відсотка.
У першому читанні прийнято зміни до Закону «Про Державний земельний кадастр», яким скасовується плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, тобто плата за реєстрацію землі. Водночас витяги з Державного земельного кадастру і надалі видаватимуться за плату.
Народні депутати привітали з днем народження Віктора Бондаря.
Факт
Середня пенсія українців становить 1500 гривень. Пенсіонери Німеччини отримують пенсії (у перерахунку на гривні) — 10—15 тисяч гривень, Данії — 15—17 тисяч гривень, Люксембургу — 20 тисяч гривень.
Леся Оробець «Батьківщина» і Юрій Мірошниченко (ПР) (в центрі) .
