Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 29 листопада 2024 року розглянув проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо діяльності Вищого суду з публічно-правових спорів (реєстр. № 12206 від 14 листопада 2024 року), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А. В. та Павлішем П. В. (далі —Законопроєкт № 12206), а також альтернативні до нього проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо діяльності Вищого спеціалізованого адміністративного суду (реєстр. № 12206-1 від 22 листопада 2024 року), поданий Кабінетом Міністрів України (далі — Законопроєкт № 12206-1) та проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо діяльності Вищого адміністративного суду (реєстр. № 12206-2 від 28 листопада 2024 року), поданий народним депутатом України Масловим Д. В. (далі — Законопроєкт № 12206-2).
Законопроєкт № 12206 розроблено, як це зазначено у пояснювальній записці до нього, з метою дотримання Україною своїх зобов’язань за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відновлення належного доступу до правосуддя у публічно-правових спорах.
Законопроєкт № 12206-1 розроблено, як це зазначено у пояснювальній записці до нього, з метою встановлення засад організації та діяльності Вищого спеціалізованого адміністративного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, повноваження яких поширюються на всю територію України, а також у інших адміністративних справах, віднесених до його юрисдикції процесуальним законом.
Законопроєкт № 12206-2 розроблено, як це зазначено у пояснювальній записці до нього, з метою визначення правових основ організації і діяльності Вищого адміністративного суду як вищого спеціалізованого суду у системі судоустрою України.
Положеннями Конституції України передбачено, що судоустрій, судочинство визначаються виключно законами України (пункт 14 частини першої статті 92).
Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України).
Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ.
Зараз вищими спеціалізованими судами в Україні є Вищий суд з питань інтелектуальної власності (утворений указом Президента України) та Вищий антикорупційний суд (утворений законом).
Необхідність опрацювання питання створення вищого спеціалізованого суду з розгляду адміністративних справ, учасниками яких є центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, а також інших вищих спеціалізованих судів, визначена у Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженій Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021. Також створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю державних органів визначено одним з індикаторів виконання Плану України з реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility у межах реформи системи судоустрою України щодо посилення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади. Крім того, створення Вищого адміністративного суду відповідає умовам до п’ятого перегляду Міжнародним валютним фондом програми в межах Механізму розширеного фінансування для України.
Обговоривши положення вказаних законопроєктів, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити законопроєкти № 12206, № 12206-1, № 12206-2 до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроєкт № 12206-2, скоротивши наполовину строк для надання пропозицій і поправок, а також застосувавши частину першу статті 116 Регламенту Верховної Ради України при підготовці цього законопроєкту до другого читання.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
